Ключові тези:
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що Україна могла б зберегти кордони 1991 року за умови виконання Мінських домовленостей, однак без Криму. Він також поклав відповідальність за початок повномасштабної війни на західні країни та заявив, що Москва нібито була змушена розпочати бойові дії у лютому 2022 року. Про це повідомив глава МЗС Росії Сергій Лавров під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН щодо України 23 вересня 2026 року.
У своїй промові Лавров окремо звернувся до подій 2014 року та ролі європейських держав. За його версією, виконання домовленостей, укладених після політичної кризи в Україні, нібито дозволило б уникнути подальшої зміни кордонів.
"Якби європейці не займалися шахрайством і змусили опозицію виконати підписану в лютому 2014 року під гарантією Берліна, Парижа та Варшави угоду, це зберегло б територіальну цілісність України в тих самих кордонах 1991 року, якими погрожують Зеленський та його західні господарі", - заявив цинічно Лавров.
Окремо російський міністр пов'язав територіальне питання з Мінськими домовленостями. Москва вже не вперше використовує цю аргументацію: аналогічну позицію Лавров висловлював і раніше, стверджуючи, що виконання Мінська залишило б Україну в межах 1991 року за винятком Криму.
"Через рік були укладені Мінські домовленості 2015 року, підтверджені в Парижі в 2019 році, вже за Зеленського, і якби вони були виконані, як того вимагала Рада Безпеки, то Україна зараз залишалася б у тих самих кордонах 1991 року, крім, звісно, Криму, питання щодо якого давно закрите і всі це чудово розуміють", - сказав Лавров.
Водночас Лавров представив власну версію причин початку повномасштабного вторгнення. Він заявив, що напередодні лютого 2022 року нібито тривала підготовка до силового повернення Києвом непідконтрольних територій Донбасу.
"Російські пропозиції домовитися на основі взаємної поваги до інтересів безпеки Росії, країн Європи та Північної Америки у грудні 2021 року були зарозуміло відкинуті НАТО та адміністрацією Джо Байдена. На практиці тривала підготовка до силового захоплення Києвом непідконтрольних йому територій Донбасу. Щоб не допустити реалізації західного сценарію, у лютому 2022 року ми були змушені розпочати спеціальну військову операцію", - заявив глава МЗС РФ.
Лавров також заявив, що Росія не має наміру призупиняти бойові дії на період переговорів. За його словами, Москва вважає заклики Європи до паузи спробою дати українській стороні час для відновлення військового потенціалу.
"Ми не будемо на час переговорів у будь-якому форматі робити перерву у спеціальній військовій операції. Хоча Європа саме цього й прагне. Усі з тією самою простою метою - отримати перепочинок і поповнити виснажені військові арсенали київського режиму, який від безвиході вже давно перейшов на відверто терористичні методи", - заявив Лавров.
Окремо глава МЗС РФ пов'язав заявлені Москвою цілі війни з питаннями прав росіян і російськомовного населення в Україні. Він заявив, що йдеться не лише про окуповані Росією території, а й про інші регіони України.
"Одним із завдань спеціальної військової операції, окрім безумовного забезпечення інтересів безпеки Росії, є повне врахування прав росіян та російськомовних людей не лише в Криму, Донбасі та Новоросії, а й на території України, де, як і раніше, за схвалення Заходу діють закони, що тотально забороняють російську мову в усіх сферах - в освіті, у засобах масової інформації, культурі, побуті, а також забороняють канонічну українську православну церкву", - сказав Лавров.
Він також стверджував, що відповідні законодавчі зміни в Україні почали ухвалювати ще до початку повномасштабного вторгнення.
"Ці закони почали ухвалювати задовго до спеціальної військової операції, ще з 2017 року", - заявив глава МЗС РФ.
Лавров заявив, що Росія вимагає виконання положень Статуту ООН щодо прав людини та наполягає на окремому врахуванні мовного і релігійного питань.
"Коли ми звертаємо увагу на неприйнятність заборони російської мови та Української православної церкви, нам у кращому разі кажуть: «Ну, коли буде комплексне врегулювання, врахуємо й цей аспект у пакеті». Але вимоги Статуту ООН не можуть бути предметом торгу. Вони мають безумовно, без жодних умов, виконуватися", - наголосив Лавров.
При цьому російський міністр заявив, що Москва не розглядає питання Криму як предмет майбутнього врегулювання. Ця позиція також відповідає попереднім публічним заявам російської сторони щодо статусу окупованого півострова.
"Україна зараз залишалася б у тих самих кордонах 1991 року, крім, звісно, Криму, питання щодо якого давно закрите і всі це чудово розуміють", - заявив глава МЗС РФ.
Лавров також заявив, що Росія готова продовжувати переговори задля досягнення сталого та справедливого миру в Україні. Водночас, за його словами, після зустрічі в Анкориджі сторони нібито погодилися, що метою має бути не окрема домовленість про припинення вогню, а довгострокова мирна угода між Росією та Україною.
Глава МЗС РФ також зазначив, що під час останнього візиту до Москви Стів Віткофф і Джаред Кушнер підтвердили зацікавленість США у врегулюванні війни в Україні.
Росії може вистачити ресурсів для продовження війни проти України ще приблизно на пів року, після чого економічний тиск на Москву здатен суттєво посилитися. Серед ключових обмежень - стан резервів, доступність палива, бюджетні можливості та експортні доходи. Про це повідомив голова Комітету економістів України Андрій Новак в інтерв'ю Главреду.
"Чесно кажучи, мені важко уявити, на чому ґрунтуються прогнози про те, що Росія здатна воювати до 2028-го або 2030 року. Як казав Наполеон, війна - це три речі: гроші, гроші і ще раз гроші. А з грошима у Росії, м’яко кажучи, великі проблеми", - зазначив Новак.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, президент Володимир Зеленський попередив, що за даними розвідки Росія готує нову масовану атаку на Україну. Безпекові виклики, захист критичної інфраструктури та допомогу в галузі енергетики глава держави обговорив під час зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Енді Бернемом, окремо наголосивши на потребі в додаткових системах ППО.
Президент Фінляндії Александр Стубб в ефірі Bloomberg заявив, що Росія не зможе виграти війну, і закликав Кремль без зволікань сідати за стіл переговорів. Оцінюючи ситуацію на фронті, він відзначив співвідношення втрат як один до п'яти, а також навів дані щодо просування: за поточний рік РФ окупувала близько 900 квадратних кілометрів, тоді як українські сили деокупували орієнтовно 800 квадратних кілометрів.
Володимир Зеленський наголосив, що завершення війни або припинення вогню можливе ще до настання зими, якщо союзники зроблять конкретні рішучі кроки. За словами Президента, ключовими умовами є наявність політичної волі з боку Вашингтона та надання «зимового пакета» ракет для систем Patriot і додаткових засобів протиповітряної оборони.
Читайте також:
Андрій Новак – український економіст, науковець, громадський діяч, автор книги "Як підняти українську економіку", кандидат економічних наук. У 2010 році став головою Комітету економістів України, у 2011-му – був обраний проректором Європейського університету. 6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України, пише Вікіпедія.