Про що повідомила СЗРУ:
Російська влада дедалі частіше відмовляється від повноцінного оповіщення населення про загрозу ударів безпілотників і ракет. Попри регулярні атаки на різні регіони країни, місцеві чиновники знаходять різні пояснення, чому сирени не лунають навіть у небезпечні моменти. Про це повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
У різних куточках РФ посадовці використовують різні аргументи, однак усі вони зводяться до спроби уникнути суспільного резонансу та зберегти відчуття стабільності серед населення.
"У тимчасово окупованому Криму місцева «адміністрація» вирішила не реагувати на кожен проліт дрона. Кримський функціонер Олег Крючков пояснив це відверто: якби сигнал лунав щоразу, тривога не змовкала б по 22 години на добу", — зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
Подібні підходи використовують і в інших регіонах. У Ростовській області відмову від сирен пояснюють досвідом так званих "ЛНР" і "ДНР", де під час сигналів люди нібито виходять на вулицю, що може збільшувати ризик постраждалих.
Водночас у центральних регіонах країни чиновники навіть не приховують своїх мотивів.
"У Ярославлі сказали прямо, що сирени не включають, аби уникнути паніки. У Краснодарі пішли іншим шляхом і розділили сигнали: «безпілотну небезпеку» там офіційно не прирівнюють до сигналів цивільної оборони, на відміну від повітряної тривоги", — повідомили в розвідці.
Окремі рішення стосуються не лише систем оповіщення, а й доступу громадян до інформації про власну безпеку. Так, у підмосковних Котельниках місцева влада не розкриває жителям навіть адреси укриттів та бомбосховищ.
"Цю інформацію, за словами чиновників, доведуть до людей лише «в період мобілізації і у воєнний час» – формулювання, яке саме по собі видає, наскільки далеко кремль відсуває момент чесності з власним населенням", — наголосили у СЗРУ.
Тим часом мешканці Москви та Московської області дедалі частіше скаржаться на відсутність попереджень про небезпеку. Офіційна позиція влади полягає в тому, що масове інформування в окремих випадках нібито може спричинити більше проблем, ніж сама загроза.
На особливу деталь звернули увагу й у Башкортостані. Тамтешній керівник Радій Хабіров фактично визнав вплив регулярних атак на психологічний стан суспільства.
"Він пояснив відмову від щоденних сирен зростанням споживання антидепресантів на росії, фактично визнавши те, що кремль роками намагається заперечувати: постійні атаки руйнують психологічний стан населення, і влада боїться не дронів, а реакції людей на правду про них", — вказали у Службі зовнішньої розвідки України.
У відомстві підкреслюють, що всі наведені пояснення мають спільну основу. За оцінкою розвідки, частота та географія ударів по території РФ уже досягли такого масштабу, що відмова від сирен стала не технічним рішенням, а елементом інформаційної політики, покликаної підтримувати створений Кремлем образ війни, яка нібито не зачіпає пересічних росіян.
Голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в інтерв’ю Українському радіо зазначив, що ситуація з російською ППО навколо Москви одночасно свідчить про її низьку ефективність і надмірну концентрацію систем протиповітряної оборони в межах міста.
За його словами, навколо російської столиці розміщено велику кількість комплексів ППО різних типів, які встановлювали навіть у міській забудові та на околицях, однак це не гарантує надійного захисту об’єктів.
Також експерт підкреслив, що російське керівництво не може публічно пояснити наслідки роботи власної системи ППО у зрозумілому для внутрішньої аудиторії форматі та уникає пошуку відповідальних.
Окремо він звернув увагу на те, що всередині Росії посилюються суперечності між регіональними елітами та центральною владою, що свідчить про зростання внутрішньої напруги в системі управління.
"Вони недолюблюють одне одного в межах своїх регіонів. Там усі проти всіх і водночас усі розуміють, що вони в одному котлі. Але в Кремлі є внутрішнє розуміння того, що війна – це вже не про перемогу для Путіна, а про пряму загрозу для режиму Путіна і російських політичних еліт. (...) Йдеться про внутрішню дискусію або про те, що певні еліти промацують настрої російського суспільства: чи готове воно морально прийняти відсутність Путіна", — підсумував він.
Нагадаємо, раніше радник глави Офісу президента Михайло Подоляк зробив важливу заяву щодо ситуації у Криму. Він підкреслив, що логістична ізоляція Криму суттєво ускладнює забезпечення військ і може позначитися на доступі цивільних до життєво важливих ресурсів, що впливає на безпеку регіону. Наразі ситуація залишається під контролем.
Зазначимо, Президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив про продовження атак на критичні об'єкти противника. За його словами, удари по нафтових об'єктах є частиною плану далекобійних санкцій і мають на меті знизити військово-логістичні можливості РФ.
Як раніше повідомляв Главред, президент Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайло Гончар, висловив занепокоєння щодо довгострокових наслідків для енергетики РФ. Він звернув увагу на накопичувальний ефект атак і зазначив, що паливна криза РФ може посилитися через системні пошкодження нафтопереробних потужностей і вимагатиме координації заходів для пом'якшення наслідків.
Читайте також:
Служба зовнішньої розвідки України (СЗР) створена в 2004 році на базі Департаменту розвідки і розвідпідрозділів регіональних органів Служби безпеки України для здійснення розвідувальної діяльності в політичній, економічній, військово-технічній, науково-технологічній, інформаційній і екологічній сферах, участі у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю, тероризмом, забезпечення безпеки установ і громадян України за кордоном. Керівник СЗР входить до складу Ради національної безпеки і оборони України і підпорядковується безпосередньо Президентові України, пише Вікіпедія.