Найважливіше із заяв Гончара:
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар прокоментував питання щодо збитків для російської економіки від масованих ударів по нафтопереробних заводах у РФ.
«Наші атаки, безумовно, є болючими, але я уникаю конкретних цифр: достовірну оцінку можна дати лише тоді, коли є вихідна базова інформація, а її немає. До того ж ситуація динамічна, постійно змінюється. І сьогодні дійсно може працювати 45% потужностей з виробництва бензину (у РФ, — ред.), але вже завтра картина буде іншою», — підкреслив він в інтерв’ю Главреду.
Разом з тим експерт запропонував звертати увагу на очевидні ознаки: на заборону експорту бензину з РФ, заборону експорту реактивного палива з 1 червня, ситуацію з паливом на окупованих територіях, насамперед у Криму, а також на симптоми, які вже проявляються в Москві, Санкт-Петербурзі та інших регіонах РФ.
«Водночас на Далекому Сході чи в Сибіру таких проблем немає — там усе нормально. І це зрозуміло: туди ми не наносили ударів, не дотягуємося, тому й усе нормально», — пояснив він.
За словами аналітика, перебої спостерігаються саме в європейській частині Росії, тому що саме по ній наносилися удари.
«Цифри можуть бути різними. Адже є велика різниця між наслідками зупинки НПЗ у Новошахтинську чи НПЗ у Киришах або Ярославлі. Масштаби цих підприємств різні. Але в будь-якому разі більшість із топ-20 найбільших російських НПЗ розташовані саме в європейській частині Росії — їх там 17. Їх усі вже «відвідали» наші дрони, причому неодноразово», — зазначив він.
Разом з тим співрозмовник зазначив, що для повного виведення російських НПЗ з ладу та доведення їх до стану, коли вони фактично стають непридатними для ремонту, потрібні місяці, а іноді й роки системної роботи.
Він вважає, що варто оцінювати сукупність факторів, адже саме за цими ознаками можна судити про накопичений ефект системних, послідовних та інтенсивних дій Сил оборони України.
«Щоб ситуація на російському паливному ринку досягла справді критичних показників у масштабах усієї європейської частини Росії та стала такою, як у Криму, ще потрібно багато працювати. Показовими будуть літо й осінь, особливо четвертий квартал року», — додав Гончар.
Підрозділи Сил безпілотних систем Збройних сил України провели серію атак на військові та стратегічно важливі об’єкти на тимчасово окупованих територіях.
За даними української сторони, під час операції було уражено 36 об’єктів, розташованих у глибокому тилу. Серед них — командні пункти, радіолокаційні станції, об’єкти військової логістики, а також елементи паливно-енергетичної інфраструктури, що забезпечує функціонування російських військ.
Раніше «Главред» повідомляв, що українські удари знову досягли Московської області. Зокрема, вдруге за тиждень було вражено Московський нафтопереробний завод. Про це написав президент України Володимир Зеленський.
Нагадаємо, у Генеральному штабі ЗСУ також повідомили, що підрозділи Сил оборони в Московській області РФ повторно завдали удару по Московському нафтопереробному заводу.
Як повідомлялося, ударні безпілотники атакували Москву, а також нафтобазу в Гуково Ростовської області Росії. Крім того, поблизу Шебекіно в Бєлгородській області спалахнула пожежа — ймовірно, на складі з легкозаймистими або горючими матеріалами.
Читайте також:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.