Про що сказав Михайло Гончар:
Обмеження на продаж пального в окремих регіонах Росії свідчать не про локальні збої, а про початок глибших проблем у нафтопереробній галузі РФ. Про це в інтерв’ю Главреду розповів президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар.
"Це ознака, але поки що не більше того. Говорити про повномасштабну паливну кризу поки що зарано. Безумовно, те, що зараз відбувається з паливом у Криму, є прямим наслідком дій Сил оборони України щодо логістичної ізоляції півострова в усіх напрямках. Нинішні проблеми на російському паливному ринку загалом – це накопичений ефект і наслідок наших системних дій з початку 2026 року, динаміка яких наростає. Якщо в січні-лютому було п’ять-шість атак на НПЗ, то в травні – 16. Тому ми бачимо кризові прояви, які в першу чергу стали помітні на окупованих територіях України, але вже починають зачіпати й різні регіони Росії", - зазначив він.
Гончар зазначив, що наразі говорити про повномасштабну паливну кризу в Росії ще зарано, оскільки великі нафтові компанії продовжують користуватися власними запасами пального, а стратегічний державний резерв поки не залучений. За його словами, різні оператори мають резерви, яких вистачає від двох тижнів до місяця, і саме вони наразі стримують прояви кризи на роздрібному ринку нафтопродуктів.
Експерт також наголосив, що якщо українські удари по російських нафтопереробних заводах у червні збережуть нинішню інтенсивність, то вже в липні ситуація на паливному ринку РФ суттєво погіршиться.
На його думку, криза пошириться й на південні регіони країни, а в найбільших міських агломераціях, зокрема Москві та Санкт-Петербурзі, нинішні ознаки можливих обмежень можуть перерости у повноцінні проблеми із забезпеченням пальним.
"Симптоматичними є введені в Росії заборони: з 1 квітня – на експорт бензину, з 1 червня – на експорт реактивного палива. Це свідчить про серйозні проблеми в нафтопереробній галузі Росії. Довести цей стан до критичного рівня – завдання Сил оборони України та тих ударів, які завдаються по потужностях переробки нафти та зберігання готових нафтопродуктів", - підсумував він.
За даними Reuters, великі НПЗ РФ зупиняються після потужних ударів БпЛА, серед яких заводи у Кіришах, Москві та Рязані, загальна потужність яких понад 83 мільйони тонн на рік, що становить близько чверті нафтопереробних сил Росії. Ці атаки у 2026 році подвоїли кількість зупинок у порівнянні з початком року. Таким чином потужна частина забезпечення виробництва пального наразі недоступна.
У ніч на 31 травня у Сизрані стався потужний пожежний інцидент на НПЗ після атаки дронів, що підтвердив губернатор В’ячеслав Федорищев. Чорний дим над заводом супроводився вибухами, а двоє людей загинули, підкреслюючи масштаб наслідків для паливної галузі Росії.
Як раніше повідомляв Главред, президент Володимир Зеленський заявив про успішний удар сил оборони України по Сизранському НПЗ, що розташований понад 800 км від українського кордону, відзначивши стратегічне значення таких атак для послаблення економічної бази Росії. Збройні сили України продовжують планомірно нарощувати такі операції, посилюючи тиск на енергетичну інфраструктуру супротивника.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.