Головне:
Протягом найближчих 48 годин у Києві та області зберігається підвищена загроза ракетного удару із застосуванням балістики, а серед пріоритетних цілей ворога – об’єкти енергетики, Північний і Південний мости. Попередження з’явилося через 10 хвилин після відбою чергової балістичної атаки на столицю, повідомляють моніторингові канали.
У переліку можливих цілей також є кілька інфраструктурних об’єктів у Подільському та Святошинському районах. Які саме це об’єкти, не уточнюється.
Ще о 11:40 про схожу загрозу написав моніторинговий канал Kyiv AirDefense в Telegram. За його даними, крім мостів, під загрозою може бути один із дата-центрів столиці.
«Протягом цього дня ворог планує завдати удару по північному та південному мосту м. Київ, а також по одному з центрів обробки даних столиці», – йдеться в повідомленні.
Після 14:00 у столиці пролунали вибухи, повідомив міський голова Києва Віталій Кличко в Telegram. За його даними, в Оболонському районі сталося влучання в будівлю ресторану, а за іншою адресою уламки ракети впали у двір житлового будинку.
У ресторані рятувальники виявили чотирьох постраждалих, один із них – у тяжкому стані. Моніторингові канали писали про пуск однієї ракети «Іскандер» та однієї «Онікс».
Транспортний експерт Дмитро Беспалов в інтерв’ю Главреду припустив, що атаки на переправи передусім мають на меті ускладнити життя столиці та вдарити по її економіці.
«Вони розуміють, що цей міст і транспортне сполучення між берегами має величезне значення для економічної, соціальної та загалом повсякденної діяльності Києва. Відповідно, можуть намагатися це сполучення порушити», – зазначив фахівець.
Водночас експерт сумнівається, що такими ударами ворогу вдасться повністю зупинити місто, і нагадав про досвід сильних снігопадів.
«Повністю паралізувати Київ таким способом навряд чи можливо. Хіба що на певний проміжок часу. У нас уже траплялися ситуації, наприклад під час сильних снігопадів, коли місто фактично переживало транспортний параліч. Але загалом повністю зупинити Київ неможливо», – пояснив Беспалов.
Найбільшу небезпеку, на його думку, становлять опосередковані наслідки таких атак для мешканців і роботи міста.
«Водночас можна приглушити економічну активність, спричинити відтік населення, паралізувати роботу окремих установ. Можуть бути й додаткові людські жертви, наприклад через те, що екстрений транспорт не зможе вчасно дістатися до місця призначення», – наголосив експерт.
Як писав Главред, вранці 3 жовтня ворог влучив у Північний міст, пошкодивши дорожнє полотно та контактну тролейбусну мережу. Експерт також пояснив, яку мету можуть переслідувати атаки РФ на мости у Києві. Тоді постраждали двоє людей, а рух мостом з лівого на правий берег перекривали.
Згодом експерти оцінили, чи реально знищити мости в Києві після того, як Росія почала атакувати переправи. Окремо аналітики розібрали нову тактику ударів РФ по мостах у столиці. 1 жовтня росіяни кілька разів атакували Південний міст, через що рух метро та наземного транспорту ним тимчасово зупиняли.
Через удари по енергетиці ситуація в столиці загалом ускладнюється. Міський голова Віталій Кличко зробив тривожний прогноз на зиму для Києва. 10 жовтня через пошкодження енергооб’єкта в Київській області у місті погіршилося енергозабезпечення та виникли перебої з водою.
Читайте також:
Дмитро Беспалов - український транспортний експерт, фахівець із транспортного планування та моделювання. Директор компанії ProMobility («Про мобільність»), співзасновник Bespalov Lab («Беспалов ЛАБ») та старший викладач кафедри міського будівництва Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА).
У 2008 році закінчив КНУБА за спеціальністю «Міське будівництво і господарство», після чого розпочав роботу на кафедрі університету. Професійно займається транспортним моделюванням понад 18 років, працював над проєктами в Україні та за кордоном. Серед замовників і партнерів його проєктів - Світовий банк, ЄБРР, EGIS, PTV Group та Zaha Hadid Architects.
У 2019 році був позаштатним радником заступника голови КМДА з питань транспортної інфраструктури, а у 2021–2024 роках - позаштатним радником міністра інфраструктури, а згодом віцепрем’єр-міністра з відновлення України. Також у 2019–2024 роках входив до Технічної ради Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури.
Спеціалізується на питаннях міської мобільності, організації громадського транспорту, транспортного моделювання, дорожньої інфраструктури та планування транспортних систем. Є автором і співавтором наукових робіт у цій сфері.