Ключові тези:
Україна готова до припинення вогню у будь-який момент, але не погодиться на умови, які передбачають односторонні поступки на користь Росії. Водночас Київ попереджає про подальше посилення ударів по російському тилу, якщо Москва не припинить бойові дії. Про це повідомив керівник Офісу президента України Кирило Буданов в інтерв’ю латвійському телебаченню LSM.
Буданов підкреслив, що готовність України до припинення бойових дій є офіційною позицією президента Володимира Зеленського. Водночас переговорний процес, за його словами, має передбачати прийнятні для Києва умови.
"Це офіційна позиція президента України. Ми готові до припинення бойових дій. Питання в Росії. Це абсолютно публічна, відкрита й офіційна позиція України. Ми готові та прагнемо закінчення війни. Звісно, на нормальних прийнятних умовах, а не у формі ультиматуму: мовляв, віддайте нам усе, і ви ще нам залишитеся винні. Такого не буде", - зауважив Буданов.
Окремо керівник ОП відреагував на українські далекобійні удари по цілях у глибокому тилу РФ. Він зазначив, що Київ має намір продовжувати боротьбу, якщо російська сторона не змінить свою позицію.
"Якщо Росія не припинить бойові дії проти нас, зрозуміло, що вона на власній шкурі відчує це ще більше й сильніше. Наші удари ставатимуть дедалі глибшими та з більшою бойовою потужністю", - запевняє Буданов.
За словами керівника Офісу президента, Україна не розглядає відмову від власних територій як ціну за припинення війни. Він наголосив, що рішення про відступ має ухвалювати Росія, тоді як Київ продовжуватиме захищати своїх громадян і територію.
"У неї немає іншого варіанта, тому що ми боремося за своє - за своїх людей, за свою територію і за своє майбутнє. Російська Федерація може ухвалити рішення відступити або не відступати. Вона має певну можливість маневру в цьому плані. Ми стоїмо на своїй землі, і ніхто не має права просто так брати й віддавати комусь свою землю", - наголосив Буданов.
Заяви США про можливу готовність Росії повернутися до переговорів після виборів 20 вересня не свідчать про реальну підготовку Москви до домовленостей. Найімовірніше, йдеться про підтримання дипломатичного процесу без розрахунку на швидке припинення вогню. Про це повідомив керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок в інтерв'ю Главреду.
"Кушнер фактично проговорився під час прес-конференції у Києві, коли сказав: якщо нам вдасться щось зробити до зими, це буде дивом. Тобто вони самі не розраховують на припинення вогню протягом найближчого місяця двох чи трьох", - зазначив Клочок.
На думку аналітика, Вашингтон зацікавлений передусім у тому, щоб демонструвати активність на дипломатичному напрямку. Це може бути пов'язано і з необхідністю показувати результати американської зовнішньої політики на тлі складної ситуації навколо Ірану.
"Я не бачу, щоб вони всерйоз розраховували на швидкий результат. Швидше йдеться про переговори заради переговорів. Процес має рухатися, тому що Трампу треба показувати, що щось відбувається. Він має таку зовнішню політику. Тим більше, з Іраном у нього дуже складна ситуація, тож десь треба показати результат", - сказав аналітик.
Водночас переговорний процес може принести конкретні домовленості, але вони, ймовірно, матимуть обмежений характер. Йдеться про окремі рішення, які можна буде представити як проміжний дипломатичний результат.
"Я не виключаю, що, наприклад, можуть домовитися про припинення ударів по НПЗ. Російська нафта краще поступатиме на ринок, ціна може знизитися, і Трамп скаже: бачите, я вплинув на ситуацію. Заборона на глибинні удари також може стати одним із аргументів на переговорах. І це вже вияв нашої суб'єктності", - підсумував Клочок.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Зеленський очікує перших результатів мирних переговорів до кінця вересня. Українська сторона готує контакти з американською командою та обговорює формат майбутніх домовленостей, зокрема у Нью-Йорку. Однією з центральних тем називали ситуацію в Чорному морі та питання енергетики і продовольчої безпеки.
Інститут вивчення війни (ISW) зафіксував ознаки того, що Кремль робить ставку на затяжну війну. Аналітики пов'язували це з курсом провладної партії і намірами переорієнтувати промисловість та мілітаризувати суспільство.
Американська розвідка і видання The Atlantic констатували ризики ескалації війни за межі України. У публікаціях окреслювали можливість нападу або гібридних операцій проти країн Європи.
Читайте також:
Кирило Буданов (нар. 4 січня 1986, м. Київ) – український воєначальник, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (з 5 серпня 2020року - до 2 січня 2026 року), генерал-лейтенант.
З 2014 року брав участь у російсько-українській війні, зазнав кілька поранень. У 2018-2020 роках виконував спеціальні завдання, інформація про які засекречена.
У середині 2020 року став заступником директора департаменту Служби зовнішньої розвідки України, а невдовзі очолив Головне управління розвідки Міністерства оборони України, пише Вікіпедія.
2 січня 2025 року прийняв пропозицію президента України Володимира Зеленського очолити Офіс Президента України.