Що сталося:
Безпілотники атакували російське вантажне судно, яке прямувало до Калінінграда через Фінську затоку, - на борту спалахнула пожежа, а палаюче судно почало дрейфувати в територіальні води Фінляндії. Атака сталася через десять днів після ударів дронів по порту Усть-Луга в Ленінградській області.
Про інцидент повідомив губернатор Калінінградської області країни-агресора РФ Олексій Беспрозванних у Telegram.
«У нейтральних водах Фінської затоки було атаковано вантажне судно, яке прямувало до Калінінграда», - написав Беспрозванних.
За його словами, зараз триває евакуація екіпажу, а фахівці з’ясовують обставини та наслідки події. Губернатор запевнив, що атака не вплине на постачання до області, та повідомив, що координує дії з губернатором Ленінградської області Олександром Дрозденком та Росморречфлотом.
Дрозденко, у свою чергу, назвав місце атаки та кількість безпілотників, повідомляє Al Jazeera.
«За три морські милі від кордону Російської Федерації вантажне судно, що прямувало до Калінінграда, було атаковане двома безпілотниками», - заявив Дрозденко.
Хто стоїть за атакою, офіційно не встановлено. Назва судна в заявах російських чиновників не наводиться.
Прикордонна служба Фінляндії підтвердила пожежу на російському вантажному судні у східній частині Фінської затоки. Пошкоджене судно почало дрейфувати з міжнародних вод у територіальні води Фінляндії, передає Reuters.
У прикордонній службі наголосили, що загрози для інших суден немає, і повідомили про підготовку до можливої рятувальної операції.
«Ситуація не становить небезпеки для іншого морського судноплавства... У співпраці з іншими органами влади Фінляндії та на міжнародному рівні ведуться підготовчі роботи до можливих рятувальних операцій», - йдеться в заяві фінської прикордонної служби.
Крім того, Фінляндія ввела обмеження повітряного та морського руху у східній частині затоки, а прикордонники готуються до можливого екологічного збитку.
Калінінградська область - ексклав Росії на узбережжі Балтійського моря, що межує з Польщею та Литвою. Регіон відокремлений від основної території РФ і має для Москви стратегічне значення.
Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв’ю «Главреду» зазначив, що у Росії в Балтійському регіоні є дві слабкі точки, і перша з них - Калінінградська область.
«У Росії в цьому регіоні є дві вразливі точки. Перша - Калінінградська область, яка є ексклавом і не має прямого сухопутного сполучення з Російською Федерацією. З моря її можна ізолювати за допомогою кораблів та авіації й таким чином нейтралізувати її потенціал», - пояснив експерт.
Другою такою точкою, за словами Горбача, є саме Фінська затока, через яку Росія виходить у Балтійське море.
«Його також можна перекрити силами флоту й авіації, обмеживши вихід Росії до Балтійського моря. Відстань між Фінляндією та Естонією - двома країнами НАТО - дозволяє Альянсу це зробити», - пояснив Горбач.
При цьому експерт підкреслив, що в Кремлі сприймають такі сценарії як загрозу власним планам у Балтії.
«Якщо НАТО ізолює Калінінградську область і перекриє Фінську затоку, росіянам буде дуже важко домогтися хоча б тієї блискавичної перемоги, яку вони можуть собі уявляти в трьох країнах Балтії або в якійсь одній із них», - зазначив аналітик.
Як повідомляв «Главред», влітку українські удари по суднах тіньового флоту РФ помітно почастішали. У липні Роберт Бровді («Мадяр») повідомив, що українські дрони за добу вразили 12 суден тіньового флоту Росії. Такі удари спрямовані на підрив експортних доходів РФ.
Атаки на тіньовий флот не припинялися й у серпні. Тоді під удар України потрапили судна тіньового флоту та НПЗ Росії. Нафтова галузь залишається головним джерелом доходів Кремля.
Тема тіньового флоту залишається й у санкційному порядку денному. У жовтні Reuters повідомило, що США можуть пом’якшити санкції проти тіньового флоту РФ. Тіньовим флотом називають судна, за допомогою яких Росія обходить обмеження на експорт нафти.
Читайте також: