Коротко:
На початку 2026 року Україна розглядала можливість проведення масштабної операції з використанням дронів зі штучним інтелектом, метою якої мало стати порушення роботи московських аеропортів. Про це пише The Atlantic з посиланням на джерела, обізнані з підготовкою плану.
За даними видання, операція отримала кодову назву M&Ms («Ем-ем-демс»). Передбачалося, що безпілотники атакуватимуть аеропорти Москви та об’єкти, розташовані поруч із російською столицею. Розраховували на те, що тривале порушення роботи авіаційної інфраструктури змусить міжнародні авіакомпанії відмовитися від польотів до Росії.
Задум представили президенту України Володимиру Зеленському взимку. За словами співрозмовників The Atlantic, глава держави висловив серйозні побоювання, зокрема через можливе ураження цивільного літака та загибель пасажирів або членів екіпажу. Однак прагнення посилити тиск на Росію, як стверджують джерела, спонукало Зеленського дозволити подальшу підготовку операції.
При цьому операція «M&Ms» мала відрізнятися від звичайних атак безпілотниками. Для її проведення планувалося задіяти автономні апарати з системами штучного інтелекту. Вони могли б самостійно визначати цілі, зіставляючи зображення місцевості із заздалегідь завантаженими картами та фотографіями об’єктів.
Одне з джерел видання вважає, що для подолання російської системи ППО за одну ніч могло знадобитися до 1000 безпілотників. Саме велика кількість невеликих і порівняно дешевих апаратів, за даними The Atlantic, і стала однією з причин вибору назви операції - за аналогією з відомими цукерками-драже.
Головним завданням було не стільки фізичне знищення авіаційної інфраструктури, скільки тривале обмеження роботи московських аеропортів. За задумом авторів операції, закриття повітряного простору столиці для цивільних рейсів могло створити серйозні проблеми для російської влади та бізнесу.
Зокрема, наслідки могли торкнутися чиновників, представників еліти та інших заможних прихильників президента РФ Володимира Путіна. Автори плану розраховували, що виниклі труднощі посилять тиск на російське керівництво і в сукупності з економічними та соціальними наслідками війни можуть підштовхнути Москву до переговорів.
«Люди з еліти могли б прийти до Путіна і сказати: у нас тут проблема», - розповідає джерело видання.
Водночас проект викликав серйозні юридичні та моральні питання. The Atlantic зазначає, що використання автономних систем, здатних самостійно обирати та вражати цілі, залишається суперечливим з точки зору міжнародного гуманітарного права. Одним із основних ризиків є помилкова ідентифікація цілі.
За даними двох джерел видання, підготовку операції було зупинено в липні після звільнення міністра оборони України Михайла Федорова. Співрозмовники називають його одним із ключових розробників задуму. Він займався розвитком української програми військових безпілотників, формуванням команди фахівців зі штучного інтелекту та пошуком фінансування в Європі.
Після призначення на посаду міністра оборони Євгена Хмари подальша доля проєкту залишається невідомою. Одне з джерел The Atlantic припустило можливість відновлення підготовки операції, однак для цього, за його оцінкою, знадобиться сформувати нову команду та близько трьох місяців роботи.
Як повідомляв Главред, 1 червня 2025 року Україна провела спецоперацію в тилу РФ, уразивши цілі на аеродромах РФ «Біла», «Дягілево», «Оленя» та «Іваново».
Там базувалася стратегічна авіація держави-агресора, яка регулярно обстрілює мирні українські міста.
Орієнтовна вартість техніки, знищеної в результаті спецоперації Служби безпеки «Павутина», перевищує 7 мільярдів доларів США.
Загальні втрати авіації противника становлять 41 одиницю, серед яких літаки «А-50», «Ту-95», «Ту-22», «Ту-160», а також «Ан-12» та «Іл-78».
Пізніше стало відомо, що удар планувався по п’яти російських аеродромах. На Далекому Сході РФ реалізувати операцію не вдалося.
Операцію охрестили «Російським Перл-Харбором». СБУ показала найяскравіші кадри операції «Павутина».
Інші новини:
The Atlantic - американський журнал і мультиплатформне видавництво, що базується у Вашингтоні, округ Колумбія. Засноване 1857 року в Бостоні. Сьогодні видання публікує статті про політику, міжнародні справи, бізнес та економіку, культуру та мистецтво, технології та науку, повідомляє Вікіпедія.