Коротко:
Масового від'їзду українців з Польщі через останні погроми очікувати не варто. Однак подібні інциденти можуть спонукати українців активніше самоорганізовуватися та об’єднуватися для захисту своїх інтересів. Таку думку висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик в інтерв’ю «Главреду».
За його словами, агресивне ставлення з боку частини поляків до українців та їхніх сімей може посилювати радикальні настрої серед деяких представників української громади. Такі випадки можуть стати чинником подальшого зростання напруженості між двома групами.
«Згодом це може породити стійке неприйняття Польщі як стратегічного партнера. І якщо в майбутньому сама Польща зіткнеться з реальною російською загрозою, в українському суспільстві вже може не бути такого одностайного консенсусу щодо необхідності надання допомоги полякам. Навіщо нам допомагати полякам, які били нас у Вроцлаві, принижували, ображали й не приймають нас? Адже це погроми етнічного характеру, і їх можна співвіднести з расовими заворушеннями в Європі, оскільки вони мають одне коріння», - каже Кулик.
На його думку, необхідно «попрацювати з Європейською комісією так, щоб вона почала чинити тиск на Польщу».
«Ще один напрям роботи - це Європейська комісія. Безумовно, там сьогодні вистачає власних проблем. Якщо подивитися на пресу за останній час, то 90% новин будуть присвячені нападу ісламіста на гей-парад у Берліні, а не побиттю українців у Польщі. Однак слід попрацювати з Європейською комісією так, щоб вона почала чинити тиск на Польщу, щоб справи доводилися до кінця, а винні зазнавали покарання, щоб градус антиукраїнської риторики, яка переростає у погроми, перетворився на недопущення силових сценаріїв на вулицях, хоча це дуже складно. До речі, у випадку з Угорщиною це вдавалося, і там не було антиукраїнських погромів. Але існував міждержавний конфлікт між Орбаном, його політичною силою та Україною, а також у угорському суспільстві був попит на антиукраїнські наративи. Проте погромів в Угорщині не було. На відміну від Польщі», - зазначив експерт.
Кулик вважає, що Європі вдавалося чинити тиск на угорську сторону.
«Якщо Європі так само вдасться діяти й щодо Польщі, це підштовхуватиме Варшаву до спроб тримати ситуацію під контролем. Втім, я песиміст у цьому питанні. Стратегічний вихід із цього замкнутого кола – це або прихід до влади в Польщі інших політичних сил у ході нового виборчого циклу. Або – пряма загроза з боку Росії, зокрема напад на Польщу, коли стане очевидно, що єдиним захистом поляків є Україна. Тільки за таких умов можлива зміна парадигми», – додав Кулик.
Нагадаємо, як раніше повідомляв «Главред», український історик і народний депутат Володимир В'ятрович висловив думку щодо причин гучного скандалу з Польщею та антиукраїнських настроїв у цій країні. Він підкреслив, що антиукраїнська істерія є джерелом політичних дивідендів для польських політиків. В'ятрович зазначив, що така істерія формувалася близько 20 років і впливає на ставлення польського суспільства до України.
Партія «Право і справедливість» (ПіС) підготувала законопроект про депортацію з Польщі всіх українських чоловіків мобілізаційного віку, які не мають легального працевлаштування. Про цю ініціативу заявив віце-президент партії Тобіаш Бохенський. Окремим пунктом документ передбачає створення в країні центрів депортації - за задумом авторів, це має спростити всю процедуру.
Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш озвучив позицію польського міністра оборони щодо умов, які нібито пов’язують вступ України до ЄС із ставленням до історії. Він вимагає, щоб Україна виконала три умови перед просуванням у переговорному процесі. За його словами, йдеться про визнання Волинської трагедії геноцидом, офіційні вибачення та вшанування пам’яті загиблих.
Вас може зацікавити:
Віталій Кулик (22 вересня 1976 р., Київ) - український політичний експерт, колишній головний консультант Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБО. З 1998 року й до сьогодні - директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства.