Коротко:
Росія прагне отримати від США економічні поступки та налагодити ділові відносини, не погоджуючись при цьому на компроміси заради припинення війни проти України. Водночас Кремль намагається обмежити участь європейських країн у мирних переговорах. До таких висновків дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).
У своєму звіті експерти звернули увагу на суперечливі заяви російських чиновників щодо угоди між США та Росією про дизельне паливо, укладеної 9 жовтня.
Так, 27 жовтня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров назвав цю домовленість «суто діловою угодою». За його словами, угода не передбачає зобов’язань Росії вживати політичних заходів або враховувати питання безпеки в обмін на закупівлю російського дизельного палива Сполученими Штатами. При цьому Лавров заявив, що інформаційна війна навколо України триватиме й може посилитися.
Аналогічну позицію раніше озвучив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков. 13 жовтня він стверджував, що угода про дизельне паливо безпосередньо не пов’язана з переговорами про припинення війни в Україні.
Водночас голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв 12 жовтня заявляв, що ця домовленість нібито сприяє мирному врегулюванню. А 17 жовтня він стверджував, що призупинення дії деяких американських санкцій проти Росії допоможе досягти «міцного миру» в Україні.
В ISW вважають, що подібні заяви дозволяють Москві відокремлювати економічну співпрацю з Вашингтоном від переговорів про припинення війни. За оцінками аналітиків, Кремль прагне отримати економічні переваги, які можуть підтримати подальші військові зусилля Росії, не беручи на себе зобов’язань щодо реального врегулювання конфлікту.
При цьому, як зазначають експерти, Москва не пішла на поступки, які могли б створити умови для змістовних мирних переговорів.
Ще однією метою російської сторони аналітики називають прагнення обмежити участь європейських держав в обговоренні умов завершення війни. Одночасно Москва знову висуває вимоги щодо скорочення військової присутності НАТО в Європі.
Лавров, коментуючи телефонні розмови президента РФ Володимира Путіна з президентом Фінляндії Олександром Стуббом та прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре, заявив, що вони продемонстрували бажання європейських країн «втиснутися» у мирний процес.
Помічник президента Росії Юрій Ушаков, у свою чергу, повідомив, що участь європейських представників у запланованих на листопад тристоронніх переговорах між Росією, Україною та США не передбачена.
Разом з тим 25 жовтня Пєсков заявив, що Москва готова підтримати європейського переговірника, особливо якщо той має намір сприяти мирному врегулюванню.
Однак аналітики ISW трактують цю заяву інакше. На їхню думку, Кремль готовий взаємодіяти лише з тими європейськими представниками, які погодяться з максималістськими вимогами Росії, що фактично передбачають капітуляцію України.
Експерти також звернули увагу, що заяви Лаврова та Ушакова пролунали на тлі повернення Кремля до вимог, які Москва озвучила ще в грудні 2021 року.
Тоді російська сторона, зокрема, наполягала на обмеженні подальшого розширення НАТО та скороченні військової присутності альянсу до рівня, що існував до 1997 року.
За оцінкою ISW, виконання цих вимог фактично надало б Росії можливість впливати на внутрішні рішення НАТО та обмежило б суверенне право європейських держав самостійно обирати військові союзи.
Аналітики підкреслюють, що Кремль регулярно намагається усунути європейських лідерів від переговорів про припинення війни. Москва прагне представити Росію та США як головні сторони, які мають визначати умови майбутньої мирної угоди, залишаючи європейським державам обмежену роль у цьому процесі.
Проведення наступного раунду тристоронніх переговорів щодо припинення війни Росії проти України залишається під питанням через ситуацію на Близькому Сході. У Кремлі поки що не визначили дату зустрічі, а можливість її проведення в листопаді стає менш очевидною. Про це повідомляє Reuters з посиланням на помічника російського диктатора Володимира Путіна з питань зовнішньої політики Юрія Ушакова.
Як повідомляв Главред, США більше не наполягатимуть на територіальних поступках України як умові для майбутніх гарантій безпеки. Водночас Вашингтон і Москва обговорюють масштабні економічні угоди, що передбачають повернення американських компаній на російський ринок, відновлення співпраці в енергетичній сфері та пом’якшення санкцій
Президент Фінляндії Олександр Стубб і прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере 27 жовтня провели телефонну розмову з диктатором і військовим злочинцем Володимиром Путіним. Сторони обговорили припинення війни проти України та дипломатичні кроки для досягнення миру.
Київ разом із Вашингтоном домагається, щоб новий раунд тристоронніх переговорів в Абу-Дабі відбувся щонайменше на тиждень раніше. Наразі зустріч орієнтовно запланована на період після проміжних виборів до Конгресу США, приблизно з 10 листопада.
Росія відмовилася підтвердити, що тристоронні мирні переговори між США, РФ та Україною відбудуться в Абу-Дабі. Заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков назвав розмови про зустріч у столиці ОАЕ передчасними, хоча раніше Москва сама розглядала це місто як майданчик для контактів делегацій, повідомляють російські пропагандистські ЗМІ.
Вас може зацікавити:
Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) - американський аналітичний центр, заснований у 2007 році військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.
Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, «зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів». З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пише Вікіпедія.