Ключові факти:
Київські школи переводитимуть учнів на дистанційне навчання, якщо через відключення електроенергії, відсутність водопостачання або наслідки обстрілів заклади не зможуть забезпечити належні умови для дітей. Рішення залежатиме від безпекової ситуації, технічних можливостей і наявності необхідних ресурсів. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
Якщо електроенергія зникне, заклади освіти за можливості використовуватимуть генератори, інвертори та зарядні станції. За недостатнього освітлення для виконання письмових завдань уроки проводитимуть в усному форматі.
Якщо школа не зможе створити безпечні та належні умови для перебування учнів, навчання організують дистанційно до відновлення необхідних умов.
Відсутність водопостачання безпосередньо впливатиме на можливість проведення очних занять. Зокрема, школи повинні дотримуватися санітарних вимог, необхідних для перебування дітей у приміщеннях.
Якщо виконати ці вимоги неможливо, освітній процес переведуть в онлайн-формат до покращення ситуації.
За сприятливих безпекових умов учні відвідуватимуть школи. Під час повітряної тривоги діти та вчителі мають переходити до укриттів.
КМДА також продовжить практику «освітньої міграції». Вона передбачає організацію навчання у вільних приміщеннях інших шкіл і дитячих садків, які відповідають необхідним вимогам.
"Дистанційно навчаються діти, які перебувають у Києві та за його межами. За потреби онлайн-уроки проводять із безпечних місць, зокрема шкільних укриттів. У разі пошкодження школи чи інших надзвичайних ситуацій заклад може тимчасово перейти на дистанційне навчання. Про зміни батьків повідомлятиме адміністрація школи", - повідомили в КМДА.
Під час повітряної тривоги дистанційні заняття призупинятимуть, щоб учні та вчителі могли перейти в безпечне місце. Після цього урок продовжать або розпочнуть наступне заняття відповідно до розкладу.
На початку онлайн-уроку вчитель фіксуватиме присутність учнів. Батьки зможуть перевіряти електронний щоденник і отримувати повідомлення, якщо дитина не приєдналася до заняття.
Рішення про формат навчання ухвалюватимуть з урахуванням безпекової ситуації, наслідків обстрілів, наявності електроенергії, води й тепла, а також можливості гарантувати безпеку дітей.
У Києві за найгіршого сценарію відключення електроенергії можуть тривати до 18 годин на добу. Водночас серйозні перебої з опаленням не є неминучими, а масштаби обмежень залежатимуть від розвитку ситуації в енергосистемі. Про це повідомив експерт з енергетичних питань, директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
"Я думаю, що до серйозних перебоїв з опаленням ми не дійдемо, хоча таке можливо", - зазначив Харченко.
Навіть за найбільш несприятливого розвитку подій обмеження електропостачання, за оцінкою експерта, навряд чи одночасно охоплять усі райони Києва. Тривалість складного періоду також залежатиме від того, наскільки швидко вдасться відновити пошкоджену інфраструктуру та забезпечити альтернативні джерела живлення.
"Це найгірший сценарій, і навіть якщо він реалізується, ситуація не триватиме довго: будуть усувати пошкодження або доставляти генератори та мобільні котельні", - сказав Харченко.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, 10 жовтня мер Києва Віталій Кличко оцінив підготовку міста до зими і наголосив на роботі з резервними системами опалення. Він уточнив, Київ практично завершив підготовку до опалювального сезону.
До цього Кличко повідомив про вибухи в столиці та закликав мешканців перебувати в укриттях через загрозу ракетних ударів. Мер згодом уточнив, що атака балістичними ракетами спричинила влучання в ресторан на Оболоні. За повідомленнями, в будівлі ресторану на Оболоні рятувальники виявили чотирьох постраждалих, один із них був у тяжкому стані.
8 жовтня Кличко заявляв, що Київ перейшов у режим виживання через посилення ударів РФ по мостах і енергетиці столиці. Мер зазначив, що місто будує понтонні переправи і запасає паливо, їжу та воду.
Читайте також:
Київська міська державна адміністрація - місцева державна адміністрація в Києві. У 2017 році всі підрозділи КМДА і Київської міськради планували розмістити в одному приміщенні, а вивільнені приміщення здати в оренду. Це повинно скоротити витрати на утримання будівель, поповнити столичну казну, а також оптимізувати роботу міської влади, пише Вікіпедія.