У Верховній Раді запропонували новий законопроєкт, який істотно розширює повноваження військової поліції та фактично легалізує доноси за винагороду.
Як пише ТСН, у новому законопроєкті військовим поліцейським парламент планує надати право в окремих випадках проникати в житло порушників законодавства (такими юридично можуть вважати й ухилянтів) і надати право платити гроші фізичним особам за допомогу в розкритті злочинів.
У пункті 11 статті 16 цього законопроєкту зазначається, що військова поліція має право на такі дії: "У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у скоєнні злочину, у випадках і на підставах, передбачених законом, проникати до житла чи іншого володіння особи з негайним повідомленням органу досудового розслідування та прокуратури".
Адвокатка Катерина Аніщенко розповіла, що разом із цим законопроєктом у парламенті розглядають законопроєкт про внесення змін до адміністративного та кримінального кодексів. За її словами, розширено перелік повноважень. Військова поліція розшукуватиме громадян, які є ухилянтами, які не прибули і не оновили свої військово-облікові дані.
"Якщо зважати на мету цього законопроєкту про запровадження військової поліції, то там мається на увазі те, що вони мають право розшукувати саме військовозобов'язаних. Тобто дезертирів, які вже порушили вимоги закону, а не ухилянтів, які не прибули і не оновили свої військово-облікові дані. Але з урахуванням того, що на рівні законопроєкту передбачені зміни до адміністративного кодексу, з урахуванням мети створення військової поліції, я можу припустити, що саме військова поліція буде проводити оперативно-розшукові дії щодо ухилянтів, які не оновили свої військово-облікові дані, не стали на військовий облік, які були оголошені в розшук і не з'явилися до ТЦК", - пояснила адвокатка.
Законопроект також пропонує запровадити створення "партизанської мережі", яка за гроші повідомляла б правоохоронцям про тих військовозобов'язаних, які порушили законодавство.
"Здійснювати співпрацю з фізичними особами, у тому числі на договірних засадах, дотримуючись умов добровільності та конфіденційності цих відносин, матеріально та морально заохочувати осіб, які надають допомогу у попередженні, виявленні, припиненні кримінальних правопорушень», - йдеться у статті 9 законопроекту.
"Йдеться про те, що хочуть заохочувати цивільних надавати інформацію щодо правопорушника, дезертира тощо», - прокоментувала Аніщенко.
Депутати ВР хочуть внести правки до закону, згідно з яким призовний вік у рамках загальної військової мобілізації в Україні знижено з 27 до 25 років. Нардеп від "Батьківщини" Сергій Соболєв заявив, що законопроєкт, який передбачає відповідну ініціативу, нібито підтримала "більшість фракцій", однак самого тексту в парламентській залі ще немає.
У Верховній Раді буде зареєстровано законопроєкт за яким пропонується збільшити термін оновлення даних військовозобов'язаних до 150 днів. Народний депутат Володимир Ар'єв наголосив, що система ТЦК виявилася не готовою прийняти ту кількість громадян, які пішли оновлювати дані. Оскільки, після оновлення даних у застосунку "Резерв+" та інформації про розшук, все одно потрібно йти до ТЦК.
Тим часом у Міністерстві оборони заявили, що військовозобов'язані українці мають оновити облікові дані до 16 липня 2024 року. Після цього персональні дані потрібно оновлювати в разі їхньої зміни впродовж тижня.
Мобілізація в Україні - комплекс заходів, які проводяться з 2014 року у зв'язку з військовим вторгненням Російської Федерації.
У період із 2014 до 2015 року Київ провів шість хвиль часткової мобілізації, під час якої до армії призивали переважно громадян із досвідом військових дій або строкової служби в армії віком від 20 до 60 років.
24 лютого 2022 року Росія здійснила повномасштабне військове вторгнення в Україну. Київ оголосив загальну мобілізацію. До лав Сил оборони і безпеки призиваються військовозобов'язані громадяни (переважно - чоловіки) віком від 27 до 60 років.
Інші новини: