США просили Україну утриматися від ударів по нафтопереробних заводах Росії ще у лютому 2024 року. The Washington Post, посилаючись на джерела, пише, як віце-президентка Камала Гарріс зустрічалася з Зеленським на Мюнхенській безпековій конференції. Це «конфіденційне» прохання, за словами співрозмовників журналістів, дуже роздратувало українського президента.
Україна, ідеться у матеріалі, розглядає ці удари як важливий фактор у війні з Росією.
Зеленський «відмахнувся» від рекомендації Гарріс, не маючи певності, чи відображають вони консенсусну позицію адміністрації Байдена. Але у наступні тижні Вашингтон підтвердив це у багаточисельних розмовах з Києвом, зокрема з радником Байдена Джейком Салліваном.
Росію не вперше «трясе» від вибухів, найбільше «дістається» прикордонним регіонам, звідки відбуваються пуски ракет у бік материкової України.
Українські спецслужби не приховують, що часто завдають ударів дронами по обʼєктах ВПК росіян, зокрема полігонах, аеродромах та заводах. Цей список поповнився критичною інфраструктурою РФ, яка обслуговує сили загарбників.
Тепер, за словами голови ГУР Кирила Буданова, російське цивільне населення, нарешті, "бачить реальну картину війни".
"Вони бачать палаючі нафтобази, зруйновані будівлі заводів і фабрик... Це все йде на користь", - зазначив він.
Та замість того, щоб «дослухатися» до Вашингтона, Україна збільшила удари по НПЗ Росії удвічі.
Вказується, що ці інциденти поглибили напруженість в і так напружених відносинах США та України на тлі ухвалення пакету військової допомоги, що застопорилося.
У матеріалі ідеться, що питання, чи повинна Україна завдати ударів по енергетичному сектору Росії, розкололо й американський політикум, оскільки в ньому достатньо багато тих, хто ці удари підтримує й звинувачує адміністрацію Байдена у тому, що вона ставить власні політичні цілі вище за військові цілі України.
Деякі «американські офіційні особи», які погодилися прокоментувати ситуацію виданню, непрямо натякають, що нібито Україна спровокувала Росію на «удар» по енергетиці «у відповідь» (фактично цитуючи Путіна). Також The Washington Post поширює тезу, яку у ЗМІ «вкинув» Ллойд Остін, що, мовляв, ці удари не мають стратегічного значення, а Україні варто краще зосередитися на «тактичних оперативних цілях».
Окремо зауважується, що побоюванням США щодо зростання цін на енергоносії через удари по НПЗ Росії немає підстав - останнє підвищення цін повʼязано зі скороченням видобутку ОПЕК+ і нестабільністю на Ближньому Сході.
У Європі ж «ледь приховують задоволення» українською кампанією щодо ударів по енергосектору Росії, ідеться у матеріалі.
Міністр оборони США Ллойд Остін закликав Україну "замість атак на російські НПЗ зосередитись на тактичних і оперативних цілях, що можуть вплинути на ситуацію безпосередньо на полі бою".
На думку Америки, ці удари можуть вплинути на енергетичну ситуацію у світі.
"Ці атаки можуть мати опосередковані наслідки для глобальної енергетичної ситуації. Україні краще йти по тактичних та оперативних цілях, які можуть безпосередньо вплинути на поточні бої", – сказав Остін комітету Сенату з питань збройних сил у вівторок, 9 квітня.
Та невдовзі Сполученим Штатам дали зрозуміти, що атаки на нафтопереробні заводи країни-агресорки продовжаться. Як зауважували у SPRAVDI, російські НПЗ - законні воєнні цілі, адже становлять джерело фінансування і матеріального забезпечення російської агресії щодо України.
Президент Володимир Зеленський, своєю чергою, наголосив, що Україна, згідно з домовленостями з партнерами, "жодного разу не атакувала російську територію західною зброєю".
Вас також можуть зацікавити новини: