Що сказав Жовтенко:
Видання Reuters нещодавно повідомило, що представники Сполучених Штатів обговорювали з українською переговорною групою можливість проведення виборів та референдуму вже у травні цього року.
Наскільки це реально реалізувати в інтерв'ю Главреду розповів експерт із міжнародної безпеки Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко.
За його словами, найімовірніше, ці обговорення були загальними. Президент США Дональд Трамп та його команда намагається максимально широко охопити ситуацію.
"Швидше за все, обговорювався гіпотетичний сценарій: якщо до початку літа вдасться вийти на якесь спільне рішення чи хоча б на домовленість про припинення вогню – чи була б українська влада готова в такому разі говорити про референдум та вибори? Цю заяву важливо розглядати комплексно", - пояснив експерт.
Жовтенко зауважив, що крім умов безпеки існують обов'язкові правові та організаційні умови, без яких про вибори чи референдум говорити неможливо.
"Перший блок – правовий. Він пов'язаний із режимом воєнного стану: чи буде його скасовано, призупинено на період виборів, у якому форматі це може статися. Все це безпосередньо залежить від ситуації з безпекою та параметрів можливих домовленостей щодо припинення вогню", - додав він.
Другий блок – організаційно-технічний. В його рамках необхідно відновити повноцінну роботу реєстру виборців, вирішити питання щодо участі тимчасово переміщених осіб, продумати механізми голосування для громадян України за кордоном тощо.
Українська сторона вже пояснювала партнерам з США, що після оголошення припинення вогню та завершення дії воєнного стану потрібно до пів року, щоб якісно та легітимно організувати виборчий процес.
"І, найімовірніше, американці нас почули. Але з урахуванням їхніх внутрішніх дедлайнів та бажання якнайшвидше продемонструвати результат власному виборцю цілком логічно, що вони могли перепитати: "А якщо не шість місяців, а чотири?". Саме в такому контексті, на мою думку, й могли звучати ці питання", - підсумував Жовтенко.
Главред писав, що за словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, теоретично Україна може провести вибори під час війни, однак ключовим питанням залишається їх суспільна легітимність, безпека та здатність держави забезпечити справедливий і повноцінний виборчий процес.
За його словами, чинне законодавство не встановлює мінімального порогу явки виборців. У теорії вибори можуть бути визнані такими, що відбулися і є легітимними, навіть якщо проголосує лише одна людина з багатомільйонного населення країни.
Нагадаємо, Главред писав, що за словами Володимира Зеленського, Путін не лише контролює вибори в Росії, а тепер хоче контролювати виборчі процеси і в Україні. Київ на таке не погодиться.
Раніше повідомлялося, що у Верховній Раді формують робочу групу, яка має оперативно опрацювати питання проведення можливих виборів президента України під час воєнного стану.
Напередодні стало відомо, що члени ЦВК підготують оглядову презентацію, в якій порушать усі ті проблеми, які є і у виборах під час воєнного стану, і в післявоєнних виборах.
Читайте також:
Тарас Жовтенко - український політолог і безпековий аналітик, спеціаліст з міжнародної безпеки, воєнної політики, гібридних загроз і стратегій. Обіймає посаду в.о. виконавчого директора Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
До приєднання до «Демініціатив» у 2023-му, був доцентом і запрошеним лектором у кількох українських університетах — зокрема у Національному університеті «Острозька академія» і Українському католицькому університеті.
Має досвід стажування у штаб-квартирі НАТО та штабі Об’єднаних Збройних Сил НАТО у Європі.
Коментує питання допомоги Україні, міжнародної підтримки, ризиків, пов’язаних із геополітичним тиском, а також довгострокових сценаріїв розвитку безпеки в умовах повномасштабної війни в Україні.