Були місяць в окупації: на Київщині посивілі діти досі просять домашнього хліба

Жителі села Клавдієво-Тарасове Київської області пекли хліб, щоб вижити в окупації / скріншот

Піч, яку змайстрував онколог з Києва, врятувала не лише його онуків, а й інших жителів села Клавдієво-Тарасове. Люди досі пам'ятають смак цього хліба.

Село Клавдієво-Тарасове в Київська область понад місяць було в російській окупації. Там були змушені виживати сотні багатодітних сімей. Вдалося їм це завдяки місцевому хлібу.

Похід за хлібом був справжнім випробуванням, розповідає місцева мешканка. Її синові Денису - дев'ять років, дитина посивіла, пише ТСН.

У родині Покропивних троє дітей, батько - у терробороні. Мати залишилася з дітьми. Щоби купити хліб, їй доводилося йти повз танки вбрід через річку і по півдня стояти у черзі. Продавали лише по півбуханки в одні руки, але діти все одно залишалися голодними.

"Вони за хліб хапалися, я не їла. Я їм пекла маленькі палянички", - згадує жінка.

Щоби вижити в окупації, люди почали вчитися пекти хліб своїми силами.

В оточенні опинилася й сім'я столичного дитячого онколога Вадима Кобися. 24 лютого вони думали, що дача в Клавдієвому-Тарасовому - безпечніше місце, ніж рідний Київ. Тут була і піч, яку хірург в одну з відпусток змайстрував сам. Чоловік каже: навіть не думав, що вона врятує його онуків від голоду.

Читати такожПід Києвом ветеринари врятували життя 11-річній дівчинці, яку розстріляли окупанти"Я завжди хотів зробити піч, щоб онукам показати, а виявилося, що це безвихідь, потрібно вижити. Найбільше не вистачало хліба", - розповів лікар.

Піч врятувала не лише їх, а й сусідів. Всі, у кого була мука, приносили її сюди, випікали хліб і розносили сусідам.

"Це така радість, коли перший хліб вийшов, на тлі всього жаху, це світло", - кажуть люди.

Зараз Клавдієво-Тарасове оживає, магазини відкрилися, пекарні працюють, але діти досі просять домашнього хліба.

Як повідомляв Главред, 12-річний Тимофій Зозуля під час окупації його села Шевченкове в Київській області втратив свою маму і вітчима – їх розстріляли російські загарбники прямо в автомобілі, коли той потрапив у поле зору російської колони на дорозі. Хлопчик дізнався про це не одразу – його тітка якийсь час приховувала від дитини трагічну втрату.

А тим часом без рідних людей Тимофію з братом довелося терпіти жахи окупації, поки село не звільнили українські військові. Все, що довелося пережити, підліток описував у своєму щоденнику.

Інші новини:

Новини заразКонтакти