Головне:
Президент США Дональд Трамп став на захист домовленості з Росією щодо експорту російського дизельного пального. Він заявив, що ухвалив таке рішення в інтересах американців. Про це американський лідер написав у своїй соцмережі Truth Social.
Трамп заявив, що Європейський Союз заплатив Росії 250 мільярдів доларів за енергоносії, і звинуватив медіа в недостатній увазі до цієї теми.
"Я зробив правильний вибір для американського народу - завжди Америка понад усе", - написав президент США.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відреагував на домовленість Вашингтона й Москви щодо експорту російського дизельного пального.
"Ми беремо до відома угоду між Сполученими Штатами та Росією щодо експорту дизельного палива. Для Німеччини та Європи таке рішення є неприйнятним", - наголосив Мерц, передає Clash Report.
За словами канцлера, Росія почне вести серйозні переговори лише за умови посилення тиску. Тому Берлін не планує скасовувати санкції проти Москви. Мерц також зазначив, що після останніх російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі санкційний тиск на Кремль потрібно посилювати.
Окремо канцлер Німеччини звернувся до президента України Володимира Зеленського. Він запевнив, що Київ і надалі може розраховувати на підтримку Берліна та Європейського Союзу.
"У цій ситуації президент Зеленський може розраховувати на підтримку Німеччини. Він також може розраховувати на підтримку Європи. Ми підтримуємо Україну і будемо й надалі спільно працювати в рамках Європейського Союзу над досягненням справедливого та тривалого миру, який забезпечить як свободу України, так і безпеку Європи", - заявив Мерц.
Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко вважає, що домовленість США щодо закупівлі російського дизельного пального може бути пов’язана не з дефіцитом пального, а з можливістю заробити на його перепродажі. На тлі послаблення санкцій проти російського дизелю та закликів Вашингтона до України припинити удари по російських НПЗ відносини між Києвом і Білим домом залишаються напруженими.
В інтерв’ю Главреду експерт зазначив, що США є найбільшим експортером дизельного пального у світі й забезпечують майже 20% світового експорту. Тому потреба в російському дизелі для покриття внутрішнього дефіциту викликає сумніви. За його припущенням, пальне могли придбати зі знижкою, щоб згодом перепродати дорожче на світовому ринку.
"Дизельного палива у Сполучених Штатах вдосталь. Вони забезпечують майже п’яту частину світового експорту. І в мене взагалі складається враження, що російський дизель могли вирішити придбати з певним дисконтом, щоб потім перепродати його на світовому ринку за вищою ціною. Умовно кажучи, "купи-продай". Тому не виключаю, що в цій історії може бути зацікавленість окремих осіб із найближчого оточення Трампа", - зазначив Чаленко.
Експерт також пов’язав дії Вашингтона з труднощами дипломатичного врегулювання конфлікту навколо Ірану. На його думку, Дональд Трамп не хоче розпочинати повномасштабну наземну операцію через її політичні наслідки напередодні виборів до Конгресу, однак дипломатичні спроби врегулювати кризу не дали результату.
Нагадаємо, Дональд Трамп 9 жовтня оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання енергоресурсів. За словами Трампа, ця угода передбачає постачання російського дизеля на американський і світовий ринки.
Як повідомляв Главред, Володимир Зеленський різко відреагував на рішення США і охарактеризував його як очевидну слабкість для позицій Заходу. За його словами, послаблення санкцій без довгострокової домовленості продовжить війну.
Верховна представниця Євросоюзу Кая Каллас заявила, що Європейський Союз не послаблюватиме тиск на Росію і готує нові обмежувальні заходи. Вона повідомила про намір ЄС ухвалити наймасштабніший пакет санкцій з початку війни у відповідь на угоду між США та Росією.
Читайте також:
Ігор Олегович Чаленко - український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.