Головне:
Сполучені Штати під час переговорів у Маямі запропонували Україні посилені гарантії безпеки на період після завершення війни. Однак домовленість президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним про закупівлю російського дизельного пального зірвала переговорний процес. Про це пише британське видання The Telegraph з посиланням на джерела.
За даними видання, пропозиції представили спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер. Гарантії мали стримати Росію від нового нападу на Україну після завершення війни. Вони виходили за межі попередніх обіцянок Трампа, які передбачали патрулювання повітряного простору американською авіацією та надання супутникової розвідки.
Під час зустрічі сторони також шукали компроміс щодо статусу окупованих територій і перспектив вступу України до ЄС. Водночас українська та європейська делегації побоювалися, що посилені гарантії фактично передбачатимуть територіальні поступки з боку Києва.
Американські переговірники, за даними The Telegraph, пояснювали закупівлю російського пального тим, що Путін поки не готовий до змістовних переговорів. На їхню думку, угода мала продемонструвати Москві економічні вигоди від припинення бойових дій.
Один із європейських дипломатів різко розкритикував таке пояснення Вашингтона.
«Це повна нісенітниця», - сказав він виданню.
Зрештою переговори в Маямі завершилися без домовленостей. Запланований візит Віткоффа і Кушнера до Москви, за інформацією видання, відклали до налагодження відносин між Трампом і президентом України Володимиром Зеленським.
Тим часом Трамп в односторонньому порядку оголосив про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі України та Росії. Зеленський натомість заявив, що російські війська продовжують атакувати українську енергосистему. За даними The Telegraph, він готовий до нових переговорів з американцями і планує закликати Велику Британію та ЄС посилити тиск на Москву.
Видання також повідомляє, що в Білому домі обговорюють можливість припинити передачу Україні розвідданих, однак єдиної позиції щодо цього немає. Трамп заявив, що обмін інформацією триває, а директор ЦРУ Джон Реткліфф виступає проти обмежень.
Голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в інтерв'ю Главреду зазначив, що після розмови з Путіним американський президент переконався в небажанні Кремля йти на будь-яку деескалацію.
«Цілком очевидно, що після розмови з Путіним Трамп остаточно зрозумів: російський диктатор не збирається йти на деескалацію, навіть у форматі енергетичного чи морського перемир’я. А саме це могло б створити для Трампа позитивне інформаційне тло напередодні виборів до Конгресу США 3 листопада.», - наголосив політолог.
Говорячи про мотиви дизельної угоди, експерт пояснив, що Трамп намагається перекласти відповідальність за продовження війни на Київ.
«Відповідно, Трамп обрав шлях звинувачень на адресу України, щоб пояснити власним виборцям, хто нібито винен у продовженні війни. Він намагається продемонструвати, що має чудові відносини навіть із такими автократами, як Путін. Домовленість щодо дизельного пального покликана це підкреслити. А головною проблемою, за цією логікою, залишається Зеленський.», - пояснив Чаленко.
Водночас, оцінюючи перспективи переговорного процесу, аналітик звернув увагу на втрачені для України можливості.
«Але, на жаль, це оптимістичний сценарій - якщо вдасться посадити Росію за стіл переговорів. Поки що, з огляду на позицію Трампа, ми, на мою думку, втратили дуже серйозний шанс використати політичну ситуацію у Сполучених Штатах на користь України. Трамп вирішив діяти інакше. Очевидно, він розраховує, що це якимось чином підвищить шанси Республіканської партії на виборах до Конгресу.», - підсумував експерт.
Як повідомляв Главред, 9 жовтня Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо постачання російського дизельного пального. Зеленський жорстко оцінив рішення США, назвавши послаблення санкцій проти Москви очевидною слабкістю. Росія мала негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля, а загальний обсяг постачань може сягнути 4,8 млн тонн.
Після цього напруга між Вашингтоном і Києвом лише зросла. Трамп розкритикував удари по російських НПЗ і заявив, що Україні потрібен "новий президент". У Києві цю пропозицію проігнорували, а в Кремлі спробували використати тему виборів у власних інтересах.
Ще одним інструментом тиску на Київ можуть стати розвідувальні дані. Американські ЗМІ попереджали про можливе припинення передачі Україні розвідданих через удари по російських НПЗ. Про такий сценарій повідомляли з посиланням на джерела в адміністрації Трампа.
Читайте також:
Ігор Олегович Чаленко - український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.