Ключові тези:
Австрія запропонувала наділити європейську команду на мирних переговорах щодо завершення війни, яку країна-агресорка Росія веде проти України, змістовним мандатом із чотирьох напрямків: політичного, безпекового, гуманітарного та економічного. Про це 16 листопада, прибувши на засідання Ради ЄС у закордонних справах, заявила глава МЗС Австрії Беате Майнль-Райзінгер, передає Європейська правда.
Міністерка привітала рішення лідерів ЄС, які 13 листопада визначили склад європейської переговорної команди: до неї увійдуть інституції Євросоюзу та країни E5 – Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія і Польща. Тепер, за її словами, дискусію слід повернути на рівень міністрів закордонних справ, щоб уже на наступному засіданні Ради ухвалити конкретний мандат.
«З цією метою ми, Австрія, заздалегідь подали документ, у якому викладено цілком конкретну пропозицію щодо змістовного мандата – тобто не питання "хто", а питання конкретного "що"», – сказала Майнль-Райзінгер.
Пропозиція Відня ґрунтується на чотирьох «стовпах». Глава австрійської дипломатії описала їх так.
«Це політичний напрямок; це напрямок, що стосується питань безпеки, в тому числі моніторингу, дотримання перемир'я; це гуманітарний напрям, щоб об'єднати зусилля для підтримки України, особливо взимку, а також, наприклад, повернути викрадених дітей; і, зрештою, це економічний напрям – питання того, як ми можемо використовувати санкції чи інші економічні заходи як важелі для переговорів», – пояснила Майнль-Райзінгер.
Якщо розкласти пропозицію Австрії по пунктах, мандат європейської команди має охоплювати:
Напередодні засідання Майнль-Райзінгер пояснила позицію Австрії в інтерв'ю німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung. Її слова наводить австрійське агентство APA.
«Цій команді терміново потрібен змістовний мандат. Ми маємо бути здатними діяти й ухвалювати рішення. І передусім ми маємо сформулювати свої інтереси», – наголосила міністерка.
Формат E5 Майнль-Райзінгер назвала легітимним, адже ці країни мають найбільшу військову та політичну вагу в Європі. Водночас вона підкреслила, що в команді обов'язково мають бути інституції ЄС.
«Вирішальне значення має те, що інституції ЄС є частиною команди – Комісія і Рада. А Рада – це всі 27», – заявила глава МЗС Австрії.
Окремо міністерка звернула увагу на економічні інструменти Євросоюзу.
«Ідеться про важелі тиску, але також про стимули для тривалого миру та відбудови. Тут ЄС має великий важіль», – зазначила Майнль-Райзінгер.
Політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка Максим Розумний в інтерв'ю Главреду зазначав, що загроза з боку Росії згуртовує європейців, однак на етапі конкретних рішень єдність може дати тріщину.
«З одного боку, російська загроза Європу певною мірою об'єднує, актуалізує питання спільної безпеки і спонукає до колективних рішень - у переозброєнні, мобілізації ресурсів, перегляді спільної зовнішньої політики. Але якщо і коли справа торкнеться практичних кроків, очевидно, що Європі буде дуже важко зберегти одностайність», – наголосив фахівець.
На думку політолога, саме на розбіжностях усередині Європи грає Кремль, тому ЄС, ймовірно, доведеться змінювати й сам механізм ухвалення рішень.
«Значною мірою саме в цьому полягає спокуса росіян зробити щось подібне: продемонструвати недієздатність цих структур і внести розкол. Але в такому випадку і Європейському Союзу, і НАТО доведеться вдосконалювати свої механізми, зокрема переглядати принцип консенсусного ухвалення рішень», – пояснив Розумний.
Водночас експерт застеріг, що Москва зацікавлена в Європі, яка не здатна швидко домовлятися між собою.
«Росіяни мріють про таку Європу - Європу, яка починає втрачати колективну суб'єктність, стратегічну ясність і дієздатність. І вони, звичайно, докладатимуть для цього всіх зусиль», – підсумував експерт.
Як повідомляв Главред, 13 листопада в Дубліні президент Європейської ради Антоніу Кошта оголосив, що Європу на мирних переговорах представлятиме єдина команда. За його словами, до неї увійдуть інститути Євросоюзу та група E5 з Коаліції бажаючих. Це рішення стало відповіддю на суперечки всередині ЄС напередодні переговорів між Україною, США та Росією в Абу-Дабі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила цей формат після розмови з президентом Фінляндії Олександром Стуббом. Вона заявила, що Європа долучиться до переговорів у форматі E5 і ЄС. Паралельно Євросоюз пообіцяв Україні максимальну підтримку та посилення тиску на Росію.
Тим часом Москва висуває на переговорах нові вимоги. За даними The Washington Post, Кремль вимагає скоротити військову присутність НАТО до рівня 1997 року. Верховна представниця ЄС Кая Каллас назвала російські вимоги абсурдними й наголосила, що спершу має бути припинення вогню.
Інші новини: