Головні тези:
Певні практичні кроки в дипломатичному процесі щодо врегулювання війни Росії в Україні можна буде побачити вже у вересні. При цьому коло суб'єктів переговорного процесу розширюється: до України, Росії та Сполучених Штатів Америки приєднуються Європа та Китай. Деталі розкрив керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова Благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок.
За його словами, Пекін довго вичікував і тепер стане учасником переговорів.
"Китай визнає Україну незалежною державою, про що свідчить привітання від Пекіна 24 серпня. У нього є проблема в російсько-українській війні, яка полягає в рідкоземельних металах. Ці копалини є на підконтрольних Києву і контрольованих росіянами територіях. Так от, Китай зацікавлений у тому, щоб ми не розробляли рідкісноземельні метали, чого, звісно, бути не може. Але думаю, що історія з пошуком Україною інвестора для розробки літієвого родовища в Кіровоградській області частково узгоджена з Китаєм. Тому що конкурс оголосили після привітання від Пекіна, в якому він визнає український суверенітет", - пояснив Клочок в інтерв'ю Главреду.
Клочок вважає, що РФ не є повноправним суб'єктом широкого переговорного процесу.
"І учасникам переговорів взагалі плювати на її економічні проблеми. У РФ є ядерна зброя, що забезпечує певний вплив, однак цього недостатньо", - сказав він.
Якщо говорити про позицію Америки, то президенту США Трампу начхати на те, що про нього думають в Україні, Росії чи інших країнах.
"Сьогодні його головна мета - домогтися торговельної угоди з Китаєм. Фіналізація переговорного процесу буде оформлена за участю, насамперед, США і Китаю, але не варто забувати і про Європу. Вона вкрай важлива не лише для Сполучених Штатів, а й для Китаю, тому що споживає китайських товарів на 800 мільярдів доларів", - сказав аналітик.
Китай і Європа взаємозалежні: одні виробляють продукцію, інші не можуть її не купувати. Угода з найбільшою в найближчі роки економікою світу дуже важлива для стабільності Сполучених Штатів і Європи на 10-30 років.
Клочок вважає, що незабаром ми побачимо двосторонній формат переговорів - США та Китай - з іншими учасниками, і називатимемо його багатостороннім процесом".
"Думаю, певні практичні кроки ми побачимо вже з початку вересня. Усе залежатиме від заходів у Китаї (...) Ми маємо побачити певні демонстративні кроки з боку Пекіна, які мають показати, що він готовий до заморозки війни. З огляду на економічну ситуацію, яка існує сьогодні, сторони зацікавлені в такому сценарії. Однак швидкого рішення не буде, оскільки в них є багато активів, а переговори - надскладні", - резюмував Клочок.
Як писав Главред, 31 серпня в Китаї стартував саміт Шанхайської організації співпраці (ШОС). У китайське портове місто Тяньцзінь прибули: прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Ірану Масуд Пезешкіан, прем'єр Пакистану Шахбаз Шаріф, російський диктатор Володимир Путін та інші.
Очільник РФ Путін у рамках саміту ШОС зробив низку цинічних заяв щодо війни Росії проти України та розкрив свій план досягнення миру.
2 вересня голова КНР Сі Цзіньпін провів переговори з Путіним. За даними ТАСС, сторони обмінялися думками з міжнародних і регіональних питань, що становлять взаємний інтерес.
3 вересня на площі Тяньаньмень у столиці Китаю Пекіні відбувся масштабний військовий парад, присвячений 80-й річниці капітуляції Японії і завершенню Другої світової війни.
Перед початком параду лідер Китаю Сі Цзіньпін зустрів на червоній доріжці російського і північнокорейського диктаторів - Володимира Путіна і Кім Чен Ина.
Після початку параду в Пекіні президент США Дональд Трамп опублікував пост у Truth Social, звинувативши Росію, Китай і КНДР у плануванні змови.
Пізніше помічник президента РФ Юрій Ушаков заявив, що Сі Цзіньпін, Володимир Путін і Кім Чен Ин "не плели жодних змов".
Білоруський аналітик, публіцист, блогер Ігар Тишкевич вважає, що лідер Китаю Сі Цзіньпін забирає у глави РФ Путіна ОДКБ і Євразійський економічний союз.
За словами Тишкевича, одним із рішень ШОС стало створення Універсального центру з протидії викликам та загрозам безпеці держав - членів Шанхайської організації співробітництва.
"Фактично це трансформація регіональної антитерористичної структури ШОС. Яка на зорі існування організації була створена в Узбекистані. Але яку РФ намагалася "перевести" на свою територію - до Москви. Отже, УЦ стає правонаступником РАТС. І залишається в Ташкенті. Але йому в підпорядкування передаються центр інформаційної безпеки і. маємо потужну структуру, яка (навіть географічно) ближча до КНР ніж до Москви. І яка за фактом отримує повноваження схожі з секретаріатом оборонного альянсу", - пояснив Тишкевич.
Він додав, що усі учасники ОДКБ є членами ШОС. Виняток - Вірменія, яка розпочала процедуру виходу. Але Вірменія прагне вступу до ШОС і її разом з Азербайджаном, ймовірно, приймуть у 2026 чи 2027 році.
"Таким чином ми маємо ситуацію, коли КНР не декларуючи це надто голосно, починає проводити підміну ОДКБ на ШОС. І якщо перша структура – російськоцентрична, друга – синоцентрична", – додав експерт.
Інші новини:
Валерій Клочок - громадський і політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2020 до 2022 року співпрацював із незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу загалом.
З 2022 року - керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".