"Робитиме все": експерт оцінив, чи існує загроза нового наступу РФ

Армія Путіна може здійснити ще одну спробу прориву до Києва, але не все так просто / Колаж: Главред, фото: kremlin.ru, Міноборони РФ

Новий повномасштабний наступ може зачепити чотири області України, однак є нюанс.

Що сказав Селезньов:

Окупаційна армія країни-агресорки Росії не припиняє наступ на нинішній лінії фронту. Водночас у багатьох українців виникають побоювання, чи зможе ворог ще раз спробувати повномасштабно наступати у бік Києва.

Наскільки реальна загроза для столиці в інтерв'ю Главреду розповів колишній речник Генерального штабу ЗСУ, полковник запасу, військовий експерт Владислав Селезньов.

Що потрібно РФ для ще однієї спроби наступу

Експерт каже, що для атаки на Київську, Житомирську, Рівненську та Волинську області Росії потрібно завести свої війська на територію Білорусі. А тут вже виникають проблеми з самопроголошеним президентом країни Олександром Лукашенко.

"Тамтешній самопроголошений президент Лукашенко, думаю, має щеплення від таких дій, бо навряд чи його влаштовує повторення ситуації лютого-березня 2022 року, коли він фактично опинився в одному ряду з Путіним як військовий злочинець і співучасник агресії. Думаю, він робитиме все можливе, щоб не допустити використання території Білорусі для наступу на Україну", - пояснив він.

Окрім цього, наразі у Кремля немає вільних резервів та ресурсів для проведення ще однієї масштабної наземної операції з Білорусі. Хоча ситуація і може змінитися, та навіть у такому випадку будь-які підготовчі процеси займуть кілька місяців.

"Нагадаю, що підготовка російської армії до вторгнення у лютому 2022 року відбувалася під прикриттям військових навчань "Союзна рішучість-2022" і тривала кілька місяців поспіль. Перекидання 200 тисяч особового складу потребує часу. Меншими силами росіяни не впораються. Вони вже мали негативний досвід, коли у 2022 році намагалися атакувати Київську область угрупуванням у 200 тисяч осіб та зазнали катастрофічних втрат. Тут теж може йтися про щонайменше стільки ж одиниць особового складу, а також потенційна нова операція вимагала б ще й переміщення величезної кількості техніки, боєприпасів", - зауважив Селезньов.

Навіть якщо Росія наважиться на такий крок, усі підготовчі процеси будуть фіксувати українська та іноземні розвідки, тому Україна буде напоготові.

"Хоча Росія і заявляє, що "грає в довгу", а її армія фактично перебуває у стані безперервного наступу з жовтня 2023 року, очікується чого завгодно. Але те, що ці процеси фіксуватимуться розвідкою, очевидно, відбуватимуться й певні приготування з боку Сил оборони. Однак сенсу в тих спробах немає, адже головні російські зусилля вже понад рік зосереджені на боях у районі Покровська та спробах встановити повний контроль над Донбасом", - наголосив експерт.

Покровськ / Інфографіка: Главред

Тому наразі говорити про реальну загрозу повномасштабного наступу на Київ не доводиться.

Як військові оцінюють загрозу нинішнього наступу Росії

Главред писав, що за словами підполковника ЗСУ Третього армійського корпусу Максима Жоріна, ситуація на деяких ділянках фронту може стати критичною через швидке просування російських окупаційних військ.

Жорін зауважив, що попри активні дискусії щодо переговорів і окремих пунктів домовленостей, бойові дії на фронті тривають, і ситуація там лише погіршується. На окремих напрямках, без негайних рішень, можна очікувати виходу на критичний рівень.

Загрози нового наступу РФ - останні новини

Нагадаємо, військовий експерт Іван Ступак попередив, що з ймовірністю 95% після Покровська росіяни можуть піти у новий наступ - наступною метою ворога стане Костянтинівка.

Раніше, як писав Главред, президент Володимир Зеленський попередив, що російські окупанти можуть розпочати третє вторгнення через рік після підписання мирного договору.

Напередодні європейські лідери висловлювали дедалі більшу тривогу у зв'язку з можливим новим наступом російських військ на фронті через те, що Кремль має намір захопити всю Донецьку область.

Більше новин:

Про персону: Владислав Селезньов

Владислав Селезньов - український військовий експерт, журналіст. Полковник Збройних сил України.

До окупації Криму країною-агресором Росією працював начальником кримського медіа-центру Міністерства оборони України. Коли Кримський півострів захопили російські окупанти, залишився вірним українській присязі і переїхав до Києва.

Після початку АТО на Донбасі в 2014 році був призначений керівником пресцентру оперативного штабу Антитерористичної операції на сході України.

У період з листопада 2014 по 2017 рік - начальник пресслужби Генерального штабу Збройних сил України.

Наприкінці 2017 року звільнився з ЗСУ у зв'язку із завершенням контракту.

Новини заразКонтакти