Коротко:
Китайський лідер Сі Цзіньпін не поїде до Нью-Йорка на Генеральну Асамблею ООН під час свого візиту до США наступного місяця. За словами чотирьох осіб, обізнаних із графіком поїздки, він не планує брати участь у загальних дебатах, які розпочнуться 22 вересня. Сі Цзіньпін обмежиться зустріччю з президентом США Дональдом Трампом 24 вересня у Вашингтоні. Про це повідомляє Politico.
Розклад перебування китайського лідера на американській території виявився стислим - лише одна доба.
«Сі Цзіньпін, найімовірніше, прилетить пізно ввечері 23 вересня - він не братиме участі в Генеральній Асамблеї ООН - і вилетить 25-го. У нього буде лише один день зустрічей у Білому домі - 24-го», - сказав одне з джерел, яке побажало залишитися анонімним через дипломатичну делікатність своїх коментарів.
Держдепартамент переадресував запити до Білого дому. Там підтвердили сам факт приїзду Сі Цзіньпіна 24 вересня, однак відмовилися коментувати будь-які інші можливі пункти його розкладу під час перебування в США. Ні посольство Китаю, ні представництво США при ООН у Нью-Йорку на запити не відповіли.
У дипломатичних колах Вашингтона тривалий час циркулювала версія, що Пекін використовує цю високу трибуну для презентації власної концепції мирного міжнародного розвитку - як контраст до війни США проти Ірану. Сама дата саміту підживлювала ці очікування.
«Коли спочатку було оголошено дату саміту - 24 вересня, люди вказували на те, що китайці, можливо, запропонували цю дату, щоб він також міг відвідати Нью-Йорк для участі в Генеральній Асамблеї ООН», - сказав вашингтонський дипломат ЄС.
При цьому практичних ознак підготовки не було. За словами дипломата, Пекін не направляв до міста передову групу, хоча саме цього слід очікувати перед будь-яким візитом Сі Цзіньпіна. Про це ж говорили й співрозмовники з Нью-Йорка.
Останній особистий виступ китайського лідера на Генасамблеї відбувся у 2015 році - з нагоди 70-річчя заснування організації. У 2021-му, у розпал пандемії COVID-19, він звертався до делегатів через відеозв’язок, тоді ж побічно згадавши провал США в Афганістані та запропонувавши країнам, що розвиваються, постамериканський світовий порядок на основі китайської моделі економічного зростання.
Річард Стенгель, колишній заступник держсекретаря з питань публічної дипломатії та зв’язків із громадськістю в адміністрації Обами, оцінює цю відмову як стратегічний прорахунок для однієї сторони та як вигідну ситуацію - для іншої.
«Для Сі Цзіньпіна це втрачена можливість, оскільки Китай позиціонує себе як затятий прихильник Статуту ООН і оплот глобального управління, тоді як США втягнуті у війну в Ірані й відступають на міжнародному фронті. Для адміністрації Трампа це вигідно в тому сенсі, що не буде контрасту між світовою державою, яка в певному сенсі підтримує ООН, і партією «Америка понад усе», якій байдуже до ООН», - зазначив Стенгель.
Як писав Главред, президент США Дональд Трамп особисто попросив Сі Цзіньпіна сприяти припиненню війни в Україні. Про це в червні 2026 року повідомляла газета South China Morning Post з посиланням на обізнані джерела.
За даними співрозмовників, під час зустрічі в Пекіні в травні Трамп заявив китайському лідеру, що переговорний процес між Україною та Росією фактично зайшов у глухий кут. У зв’язку з цим він закликав Сі Цзіньпіна використати свій вплив, щоб повернути російського диктатора Володимира Путіна до переговорів із президентом України Володимиром Зеленським.
13–15 травня 2026 року відбулася перша за останні кілька років поїздка Трампа до Пекіна. Разом із Трампом у переговорах щодо торгівлі та штучного інтелекту брали участь відомі американські керівники великого бізнесу та технологічного сектору, зокрема Ілон Маск (Tesla), Тіма Кука (Apple) та Дженсена Хуанга (Nvidia).
Саміт пройшов без укладення проривних або конкретних масштабних торговельних угод, проте сторони задали «стабілізуючий тон» у двосторонніх відносинах.
Лідери обговорили питання співпраці, ситуацію навколо Ірану, тему Тайваню (після зустрічі в США посилилися побоювання аналітиків щодо позиції Вашингтона), а також війну Росії проти України.
Інші новини:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.