Близько 20% жителів Росії проти війни, про що знають у Кремлі. Поява антивоєнного кандидата показала, що такі люди можуть бути небезпечними для російської влади. Про це заявив політтехнолог, галерист Марат Гельман.
В інтерв'ю Главреду він розповів про те, що висунення Надєждіна показало Кремлю, що в РФ є частина населення, яка не підтримує війну проти України.
"У Кремлі дуже добре знають, що 20% населення дотримується антивоєнних настроїв. На жаль, це менше половини, але 20% населення в масштабах країни це дуже багато. Цієї кількості достатньо для проведення будь-якої акції. На дебатах у Держдумі вже лунала ця цифра, коли говорили, що 20% населення Росії, мовляв, потрібно визнати іноземними агентами, і тоді настане щастя і однодумність", - зазначив Гельман.
За його словами, влада розуміє, що антивоєнна частина населення може бути небезпечною для кремлівського керівництва Росії.
"Путін робить ставку не на пропаганду і переконання, а на страх і точкові арешти. У Кремлі здивувалися навіть не тому, що є ще в Росії люди, які проти війни, а їхній здатності, будучи навіть будучи заляканими, висловити свою антивоєнну позицію і, таким чином, піти на ризик, нехай і мінімальний. І режим розуміє, що ці люди будуть його опонентами в несподіваний момент і тоді, коли не буде загрози життю", - підкреслив Марат Гельман.
У березні в РФ мають пройти "вибори президента". Очікується, що вкотре "перемогу здобуде" Володимир Путін. Він очолює Росію з 2000 року з перервою на президентський термін Дмитра Медведєва, який сидів у Кремлі з 2008 по 2012 рік.
Вибори президента Росії проводитимуть три дні - 15, 16 і 17 березня. Кремль останніми роками став розтягувати так зване волевиявлення. При цьому буде задіяно й електронне голосування.
Президентські "вибори" в Росії цього року відбуватимуться фактично без мінімальної ілюзорної конкуренції. Так званим конкурентом Путіна мав стати узгоджений із Кремлем Борис Надєждін. Проте його так і не допустили до виборів. Політтехнолог Марат Гельман вважає, що недопуск Надєждіна Кремлем до виборів пов'язаний із тим, що російська влада побоюється ризиків.
Марат Гельман - російський політтехнолог, публіцист, галерист, колекціонер і арт-менеджер. Колишній директор Пермського музей сучасного мистецтва PERMM. У період з червня 2002 по лютий 2004 року був заступником генерального директора Першого каналу. Один з творців Фонду ефективної політики.
Керівник Європейського культурного центру Чорногорії.
Інші новини: