Що відомо:
У найближчі п'ять років у світі можуть розпочатися п'ять воєн. Про це заявляє Politico з посиланням на дані аналізу та звітів американської розвідки.
Усі ці конфлікти будуть мати серйозні наслідки для США у військовому, економічному та геополітичному плані.
Ці дві ядерні держави вже цього року показали, що вони здатні швидко розпочати війну. Суперечки щодо прикордонних регіонів країн тривають з часів першого британського розподілу у 1947 році. Пакистан досі підтримує терористичну діяльність на індійській землі.
Пакистан має близько 170 одиниць ядерної зброї, Індія - 180. Особливо тривожним аспектом є те, що, як вважається, пакистанська військова доктрина має низький поріг застосування ядерної сили проти Індії, що може перерости в поспіх із використанням десятків або десятків видів зброї якомога швидше. У такому випадку можуть відбутися сотні ядерних атак протягом кількох днів війни.
Цей конфлікт аналітики вважають найстрашнішим можливим вторгненням. Китай досі хоче завоювати Тайвань попри те, що США офіційно підтримують ці землі. Водночас не всі вірять у те, що Трамп може вступити у конфлікт проти Китаю, захищаючи Тайвань.
Якщо Китай захопить Тайвань, це миттєво змінить геополітику та альянси Тихоокеанського регіону. Країни Південно-Східної Азії, які об'єднувалися зі США, почнуть переглядати питання про те, до кого ж вигідніше примкнути. Захоплення Тайваню може навіть стимулювати поширення ядерної зброї Південній Кореї та Японії.
Сі Цзіньпін наказав до 2027 року підготувати збройні сили до вторгнення на Тайвань. Китай масово нарощує кількість десантників, проводить більш регулярні навчання. Тайвань залишається однією з головних незавершених справ у правлінні Сі. Також відомо, що Китай посилив контроль над Тибетом та взяв під повний контроль Гонконг.
Три країни Балтії можуть стати мішенню для Росії, адже вони крихітні за розміром та населенням. Путін бажає повернути території, які нібито "історично мають належати Росії". До того ж це стане чудовим шансом випробувати НАТО та Європу, атакуючи найбільш ізольованих членів Альянсу.
Путін бажає відродити Радянський Союз та імперську Росію. У його планах захоплення України, Грузії, Молдови та країн Балтії. Він також хоче повалити західний ліберальний порядок.
Водночас російський напад на країни Балтії залежить від війни в Україні. Українські захисники продовжують виснажувати російську армію. Зазначається, що Росія вже зазнала мільйона втрат - загиблими, пораненими та зниклими безвісти. Також Росія втратила близько 3000 танків, 9000 бронетехніки, 13000 артилерійських систем та понад 400 систем ППО лише за останній рік.
Між Індією та Китаєм напруженість триває також з часів британської колонізації, коли Великобританія та Тибет домовились про кордони Індії, але Китай їх не визнав. Ще у 1962 році Китай спробував окупувати індійську територію. Це тривало місяць, після чого Китай перекроїв кордон та назвав його "лінією фактичного контролю".
Китай може розглядати боротьбу з Індією як необхідну для заспокоєння інших регіональних супротивників — або як спосіб збентежити США ключовим союзником в Індо-Тихоокеанському регіоні. Ще одним фактором, який може зробити війну більш імовірною, є те, що між двома країнами відсутні будь-які звичайні запобіжні заходи, договори та звичайні канали зв'язку, які можуть допомогти деескалації кризи.
Офіційно Корейська війна не закінчилась. Зовнішній периметр демілітаризованої зони є одним із найбільш укріплених та захищених місць на землі. Там напоготові стоїть артилерія та міни. Водночас весь Сеул знаходиться в межах легкої досяжності ракет Півночі.
Ставки надзвичайно високі. Північна Корея є надзвичайно складною ціллю для розвідки. США досі мають 30 000 військовослужбовців на півострові, щоб допомогти забезпечити безпеку Південної Кореї, і всі вони знаходяться під прицілом на початку будь-якої великої війни.
Нещодавні опитування громадської думки в Південній Кореї показують, що 70 відсотків країни підтримують розробку власного ядерного арсеналу — цифри та політичний тиск, які, безсумнівно, зростуть, якби виникли сумніви щодо того, чи підтримають США країну в боротьбі. У Північної Кореї є власна ядерна зброя та частини системи її доставки, але незрозуміло, наскільки Північна Корея впевнена у своїй здатності успішно запустити та висадити ядерну ракету.
Як повідомляв Главред, РФ перебуває на початковому етапі підготовки до потенційного вторгнення в країни НАТО. Про це, на думку Коваленка, свідчить відновлення Ленінградського військового округу і концентрація військ біля Фінляндії.
Також глава ГУР Кирило Буданов заявив, що Росія реалізує найбільшу за 45 років програму переозброєння на $1,1 трлн, готуючись до повномасштабної війни з НАТО в найближчі 5 років. Основні цілі РФ - Фінляндія, Норвегія, Балтія і північний фланг Альянсу.
Кремль готується до нових війн, але не проти НАТО. Аналітик Ребекка Кофлер вважає, що більш імовірною мішенню Росії стане одна з пострадянських країн, наприклад Молдова.
Читайте також:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.