Провідні держави Європейського Союзу – Німеччина, Франція, Іспанія та Італія – не підтримують плани щодо прискореної підготовки санкцій проти РФ і виступають за діалог з Москвою. Інші країни вважають, що риторика про обмеження допомагає стримати агресивні плани Росії. Нові санкції можуть включати відключення російських банків від системи фінансування Заходу і зупинку роботи щодо запуску Північного потоку-2.
Як повідомляє Bloomberg з посиланням на власні джерела, країни ЄС розділилися в питанні планування нових санкцій щодо Росії. Франція, Італія, Німеччина та Іспанія не вважають доречною ідею швидкої підготовки посилених обмежень і виступають за проведення діалогу з Москвою.Читати такожВелика війна РФ і України - катастрофа для Москви і Європи: Резніков закликав Захід до контрудару
Інші держави, які входять до ЄС, дотримуються точки зору, згідно з якою риторика про посилення санкцій допомагає стримати Росію від військового вторгнення в Україну.
"Ми хочемо використовувати режим запобігання, тобто роботу дипломатії, спробувати вивчити різні сценарії, щоб мати відповідь для кожного з них і дати зрозуміти, що відповідь буде у разі застосування будь-якого зі сценаріїв", - стверджує глава європейської дипломатії Жозеп Боррель.
Журналісти вказують, що нещодавно з Путіним провели перемовини низка лідерів держав Заходу, серед яких президенти США Байден, Франції Макрон і новий канцлер ФРН Шольц. Главу Кремля попередили про те, що західний світ відреагує на можливу нову військову операцію Росії проти України потужними економічними санкціями.
Згідно з даними їх джерел, серед обмежень розглядаються покарання у вигляді відключення великих банків Росії від системи фінансування Заходу, а також зупинка роботи, пов'язаної із запуском газопроводу Північний потік-2.Читати такожПівнічний потік-2 зупинить транзит газу через Україну: Зеленський попередив Європу про потужний удар
У країнах Східної Європи, а також Нідерландах і Скандинавських державах вимагають, щоб нові можливі обмеження проти Росії обговорили з ними якомога швидше. Однак у Німеччині не вважають таку ідею вдалою, тому що побоюються витоку інформації до ЗМІ, в результаті чого може не залишитися важелів тиску на Москву.
На думку інших інсайдерів журналістів, Німеччина і країни-однодумці воліють почекати, на які агресивні дії піде Москва, і до цього моменту не готові пропонувати свої варіанти обмежень. У випадку агресії Євросоюз впровадити жорсткі санкції, проте наразі, на думку Берліна, обговорювати їх немає сенсу, тому що конкретні плани РФ поки що невідомі.
Підкреслюється, що в ЄС є і держави, які вважають, що війська Росії біля кордонів України розміщені не з метою вторгнення, а для чинення тиску.
Американські видання The Washington Post і Politico наприкінці жовтня опублікували статті, в яких розповіли про концентрацію Росією військ біля кордонів України. В якості підтвердження своїх відомостей вони продемонстрували супутникові знімки.
Міністр оборони України Олексій Резніков зазначив, що РФ стягнула вже 94 тисячі військових до українських кордонів. Не виключається варіант збільшення військового контингенту до 175 тисяч. Однак Київ готовий до такого сценарію.
Спікер Кремля Дмитро Пєсков назвав дії Росії, пов'язані з розміщенням військ біля кордонів України, мовляв, загрозою російським рубежам з боку НАТО. У Кремлі закликали президента США Байдена до діалогу з Путіним.
Перемовини Байдена і Путіна відбулися 7 грудня. Байден підтримав Україну, засудив ситуацію з військами РФ біля українських кордонів, і не гарантував Москві, що Київ не вступить до Північноатлантичного альянсу.
Президент України Володимир Зеленський у відповідь на питання про готовність Києва відмовитися від курсу на НАТО в обмін на відведення російських військ від своїх кордонів, підкреслив, що українська держава не вірить будь-яким гарантіям і обіцянкам Москви.