Про що пише Енн Епплбаум:
Президент США Дональд Трамп за останні 72 години перекреслив два десятиліття американської політики щодо Росії і, схоже, намагається змусити Київ капітулювати. Він скасував санкції щодо російського дизельного палива та пригрозив припинити обмін розвідданими з Україною, якщо та не відмовиться від ударів по російських нафтопереробних заводах. Про це повідомила американська історикиня та журналістка, лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбаум у своїй авторській колонці для The Atlantic.
Вимогу щодо НПЗ авторка статті вважає односторонньою: Київ мав би позбутися найефективнішої зброї, тоді як від Москви натомість нічого не вимагають. Більше того, Трамп не засудив російські атаки на українські електростанції та заводи, зокрема ті, що належать американським компаніям, і не висловив співчуття у зв’язку із загибеллю українських дітей під час нещодавніх бомбардувань.
Окремо публіцист звертає увагу на розрив між риторикою Білого дому та реальністю.
«Він неодноразово брехав. Він оголосив, що Україна та Росія погодилися на «енергетичне перемир’я», - заяву, яка здивувала українців і яку росіяни в будь-якому разі одразу порушили, завдавши удару по електростанції в Харкові лише через кілька годин», - пише Епплбаум.
Настільки ж безпідставним вона називає звинувачення в тому, ніби саме Україна блокує переговорний процес. За її словами, Київ неодноразово пропонував припинити вогонь, тоді як Росія жодного разу не погодилася ні на перемир’я, ні на будь-які змістовні переговори.
Українського президента, обраного демократичним шляхом, Трамп назвав перешкодою для миру і порадив йому піти з посади. При цьому в п’ятницю, перед ухваленням нових рішень, американський лідер провів ще одну тривалу й дружню телефонну розмову з кремлівським диктатором - тим, від кого насправді залежить мир.
«Усе, що має зробити Володимир Путін, - це наказати своїм солдатам припинити бої, і тоді війна закінчиться. Українці не можуть припинити боротьбу, бо якщо вони це зроблять, їхню країну буде завойовано, і на них чекає доля окупованих територій: вбиті лідери, викрадені діти, репресії та концтабори для всіх інших», - підкреслює Епплбаум.
Трамп натякає, що новий курс покликаний знизити ціни на паливо для американців. Епплбаум припускає, що таким чином він хоче переконати виборців, ніби в подорожчанні винна Україна, а не розв’язана ним самим війна з Іраном. Однак, на її думку, таке пояснення не витримує критики: обсяги можливого російського експорту надто малі, вплив на ціни незначний, а для впливу на результати виборів уже запізно.
На думку авторки, справжній мотив Вашингтона слід шукати в іншому.
«Натомість це схоже на щось зовсім інше: різку, відчайдушну спробу змусити Україну капітулювати й врятувати російську економіку - можливо, для того, щоб нарешті завершити численні бізнес-угоди, які росіяни, як відомо, обговорювали з американськими переговірниками та іншими людьми з оточення Трампа», - переконана Епплбаум.
Мова, зокрема, йде про газопроводи «Північний потік», видобуток корисних копалин в Арктиці та російські активи, заморожені в європейських банках.
З початку другого терміну Трампа союзники США в Європі та інших регіонах намагалися пояснити йому, яку загрозу Росія становить для миру та добробуту. Тепер, вважає Епплбаум, ці зусилля виявилися марними, а партнерам доведеться робити висновки.
«Перший і найочевидніший урок: не покладайтеся на Сполучені Штати. Америка тепер - примхлива, непередбачувана держава, чию давню зовнішню політику можна імпульсивно змінити з дня на день», - застерігає вона.
Диктатори, за спостереженнями журналістки, отримують у Вашингтоні тепліший прийом, ніж обрані лідери. Канада - набагато надійніший енергетичний партнер для США, ніж Росія, але Трамп не прагне зближення з Оттавою. А безпека Європи опиниться під прямою загрозою в разі краху України, проте президент прислухається до Москви, а не до Берліна чи Лондона.
«Ще один урок: ця адміністрація продається», - стверджує Епплбаум.
Як приклад вона наводить публікацію The New York Times: майно російської компанії «Лукойл» у рамках мирних переговорів може перейти до консорціуму, до якого входять близькосхідні партнери переговірників Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, а також Іванка Трамп і син Віткоффа. Представник адміністрації підтвердив виданню участь Кушнера та Віткоффа в обговоренні, хоча доказів їхньої особистої вигоди немає.
«Навіть якщо жодна з них так і не буде укладена, сам факт того, що переговірники Трампа їх обговорюють, дає російському режиму підстави вважати, що він може продовжувати війну безкарно», - зазначає автор.
Незважаючи на це, Епплбаум не сумнівається, що Київ не залишиться сам. Україна, на її думку, продовжить воювати і, найімовірніше, й надалі завдаватиме ударів по російських НПЗ - завдяки французькій розвідці, німецькій зброї та пакетам допомоги від Скандинавії, Польщі та інших партнерів.
Позиція Трампа розходиться й із настроями всередині США: одразу після заяв про дизель група сенаторів і конгресменів від обох партій розкритикувала угоду й пообіцяла її скасувати. Контрастом до Білого дому автор називає виступ генерала ВПС США Алексуса Грінкевича, верховного головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, на форумі з питань безпеки у Варшаві.
«Ми зупинимо напад і позбавимо їх можливості досягти своїх цілей, якими б вони не були. Коротше кажучи, ми забезпечимо, щоб будь-який напад на будь-якого союзника виявився абсолютно марним», - заявив Грінкевич.
На думку публіциста, Вашингтон міг би підкріпити позицію військових на політичному рівні.
«Це саме ті слова, які, якби вони пролунали ще й із Білого дому, могли б утримати Росію від розширення нинішньої кампанії диверсій та кібератак у Європі, від подальшої допомоги Ірану або від військових злочинів в Україні. Але цей президент категорично відмовляється її використовувати, і на даному етапі ми маємо припускати, що він ніколи цього не зробить», - зазначає Епплбаум.
Як писав Главред, Трамп заявив, що Україна та РФ нібито досягли «енергетичного перемир’я».
«Вони дійшли згоди. Ви знаєте, чому? Тому що я сказав: “Ви маєте погодитися”. Ось чому», - сказав Трамп.
«Я думаю, що вони обоє його [пропозицію про припинення вогню в енергетичній сфері] підтримують… Я думаю, що Путін хоче укласти угоду, і нам потрібно переконати Зеленського теж захотіти укласти угоду. Гадаю, вони хочуть укласти угоду, але не знають, як це зробити. Але ми змусимо їх укласти угоду», – сказав президент США.
10 жовтня глава Білого дому звинуватив Зеленського в тому, що той міг завершити війну, але не став цього робити. Він заявив, що Україна має обрати нового президента, який домовиться про завершення війни.
У свою чергу, Володимир Зеленський заявив, що Україна проведе президентські вибори, якщо диктатор РФ Володимир Путін погодиться на перемир’я на 60 днів.
«Якщо президент Трамп дійсно хоче проведення виборів, передайте Путіну: дайте нам два місяці повного припинення вогню, і ми проведемо вибори. І ми, звичайно, будемо готові прийняти будь-який вибір нашого народу, саме українського народу», – сказав Зеленський в ефірі ABC.
Як писав Главред, президент США Дональд Трамп оголосив про домовленість із главою Кремля Володимиром Путіним щодо поставок російського дизельного палива на американський та світовий ринки.
Умови угоди Трамп виклав у Truth Social, детально описавши графік відвантажень на найближчі місяці.
«Я щойно завершив надзвичайно успішну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, під час якої було узгоджено, що Росія негайно поставить понад 300 000 тонн дизельного палива на американський і світовий ринки, ще 500 000 тонн протягом листопада та 1 000 000 тонн одразу після цього», - написав Трамп.
Загальний обсяг, за його словами, має сягнути 3 млн тонн у стислі терміни.
Реакція Банкової була різкою. В інтерв’ю Axios Володимир Зеленський наголосив, що одностороннє зняття обмежень щодо країни-агресора виглядає несправедливим і нечесним кроком.
«Знаєте, це схоже на подарунок до дня народження для Путіна. Це виглядає абсолютно жахливо», - сказав український президент, маючи на увазі день народження російського диктатора на початку цього тижня.
У публікації в соцмережі X глава держави сформулював претензію ще жорсткіше: будь-яке послаблення санкційного тиску поза рамками довгострокової домовленості про деескалацію є очевидною слабкістю.
Як пише Axios з посиланням на американського чиновника, безпосередньо обізнаного з ситуацією, Трамп пішов на угоду щодо дизельного палива з Путіним після того, як Київ проігнорував близько півдюжини звернень Вашингтона з вимогою зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи.
Цей крок спровокував нову кризу у відносинах з Києвом і може зірвати чергову спробу адміністрації США вибудувати схему завершення війни. Співрозмовник видання був різким у оцінці поведінки української сторони.
«Зеленський неправильно оцінює ситуацію. Продовжуючи наносити удари по НПЗ, він руйнує ту добру волю, яку вибудував із Трампом за останні шість місяців», - сказав американський чиновник.
Заяви президента США Дональда Трампа про можливе енергетичне перемир’я з Росією поки що не свідчать про реальний прогрес у цьому питанні. Україна готова припинити удари по російських НПЗ, якщо Москва зупинить атаки на українські енергетичні об’єкти, однак підтвердження готовності Кремля до таких домовленостей поки що немає. Про це в інтерв’ю Главреду сказав голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко.
За його словами, нинішня заява Трампа практично не відрізняється від його повідомлення від 14 вересня. Експерт вважає, що доки Росія не подасть відповідних сигналів, говорити про початок енергетичного перемир’я передчасно.
Він підкреслив, що Україна й раніше була готова до енергетичного перемир’я за умови припинення російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі. У такому разі Київ також припинив би атаки на російські НПЗ.
«Якщо росіяни зупиняться, тоді енергетичне перемир’я буде працювати. Але на даний момент це лише заява Трампа - і нічого більше. Нічого нового не сталося. Те саме було й 14 вересня», - пояснив Чаленко.
Інші новини:
Енн Епплбаум (Anne Applebaum) - відома американо-польська журналістка, історикиня, письменниця та політична оглядачка.
Колумністка та штатна оглядачка (staff writer) журналу The Atlantic. Раніше працювала в The Washington Post, The Economist, The Spectator, пише Вікіпедія.
Основні книги та нагороди:
Народилася у США (Вашингтон) у 1964 році, закінчила Єльський університет, навчалася в Оксфорді та Лондонській школі економіки (LSE).
Одружена з польським політиком Радославом Сікорським (міністр закордонних справ Польщі). Має американське та польське громадянство.
Постійно виступає на підтримку України на міжнародній арені, активно аналізує російську агресію та гібридні загрози. Нагороджена українським Орденом княгині Ольги та має звання почесного доктора Київсько-Могилянської академії.