Коротко:
Президент Фінляндії Александр Стубб закликав Європейський Союз активніше використовувати гнучкі механізми ухвалення рішень, зокрема щодо санкцій проти Росії. Про це він заявив під час виступу в британському аналітичному центрі Chatham House.
За словами Стубба, внутрішня гнучкість у ЄС вже показала свою ефективність.
«Це дійсно корисно — мати можливість ухвалити рішення про санкції проти Росії без Угорщини, чи не так? Це корисний інструмент, чи не так?», — наголосив він.
Підпишіться на наш канал у WhatsApp, щоб першими дізнаватися головні новини.
Водночас президент підкреслив, що внутрішню гнучкість слід відокремлювати від зовнішньої, яка визначає спосіб ухвалення рішень Європою на міжнародній арені.
«Отже, всередині це інструмент для просування певної сфери політики, а зовні — це насправді інструмент для організації того, як Європа приймає рішення», — пояснив Стубб.
Фінський лідер також зазначив, що ЄС повинен посилювати свою роль як у внутрішньому процесі ухвалення рішень, так і у зовнішній політиці. Він визнав, що процеси в Євросоюзі часто є повільними, зокрема щодо санкцій або використання заморожених активів РФ.
«Я знаю, що люди обурюються, коли ЄС не приймає рішення достатньо швидко, що потрібно час для розморожування заморожених активів, що у нас є проблема з ухваленням або узгодженням 20-го пакету санкцій. Але зазвичай ми досягаємо мети. Однак чим більше гнучкості ми маємо, тим краще», — додав він.
За словами Стубба, існують європейські договори, які вже передбачають інструменти для швидшого ухвалення рішень.
«У договорах є елементи — у вигляді посиленого співробітництва та структурованого співробітництва — які фактично роблять це можливим. І нам потрібно почати використовувати ці інструменти, щоб приймати оперативні рішення», — пояснив президент.
Окремо він наголосив, що принцип гнучкості варто застосовувати і в питанні розширення ЄС. За його словами, найближчими кандидатами на вступ залишаються Чорногорія, Албанія, а також Україна і Молдова. Водночас Ісландія розглядає можливість відновлення переговорів про вступ до Євросоюзу.
Стабільні ціни на нафту на рівні 80–85 доларів за барель у другому кварталі можуть трохи поліпшити економічну ситуацію в Росії, проте не вирішать усіх проблем. Таку думку висловив президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин Михайло Гончар.
«Якщо після нинішньої кризи ціни повернуться до колишнього рівня, це буде для Росії лише тимчасовим стимулом, а далі ситуація знову погіршиться. Обвал економіки лише відкладеться приблизно до кінця року або трохи пізніше», — пояснив експерт.
Як писав Главред, 10 березня видання Reuters писало з посиланням на три поінформованих джерела, що адміністрація президента Дональда Трампа розглядає можливість послаблення нафтових санкцій проти Росії, щоб стримати різке зростання світових цін на енергоносії через конфлікт США та Ізраїлю з Іраном. Такий крок може збільшити глобальні поставки нафти на тлі перебоїв з поставками з Близького Сходу, але в той же час ускладнити американські зусилля щодо обмеження доходів Росії від війни в Україні.
Крім того, США тимчасово скасували санкційні обмеження на купівлю російської нафти і нафтопродуктів, які транспортуються танкерами морем. Продаж дозволено впродовж 30 днів - до 11 квітня.
Нагадаємо, що в лютому посли Європейського Союзу не досягли згоди щодо нового санкційного пакету проти країни-агресора Росії.
Читайте також:
Кай-Йоран Александр Стубб - фінський і європейський державний діяч, дипломат. Президент Фінляндії з 1 березня 2024 року, колишній Прем'єр-міністр Фінляндії. У 2008 - 2011 роках був міністром закордонних справ Фінляндії, пише Вікіпедія.