Ключові тези:
Результати виборів до Державної Думи країни-агресора Росії, які відбувалися 18-20 вересня, стали цілком передбачуваними. Вони продовжують зусилля Кремля щодо мілітаризації уряду, зокрема партії «Єдина Росія», та демонстрації громадської підтримки воєнних зусиль диктатора Володимира Путіна в Україні та потенційної майбутньої агресії проти НАТО. Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).
Зокрема, окремий пласт нового складу парламенту становлять учасники бойових дій проти України. Секретар Генеральної ради «Єдиної Росії» Володимир Якушев заявив, що 49 ветеранів «сво» пройшли за партійними списками - це близько 11% від загальної кількості місць у Думі та трохи менше 14% фракції правлячої партії.
Ще до дня голосування воєнкор і кандидат від «Єдиної Росії» Євген Піддубний окреслював плани партії провести до парламенту від 40 до 100 ветеранів. Фактичний результат опинився на нижній межі цього діапазону, однак в ISW наголошують, що навіть такий блок депутатів стане надійною опорою для подальшої мілітаризації і партії, і Держдуми, і всієї виконавчої вертикалі.
Паралельно російські посадовці розгорнули кампанію навколо показників участі громадян у голосуванні. Начальник Генерального штабу «Юнармії» та член «Єдиної Росії» капітан Владислав Головін акцентував на явці у 57% за попередніми результатами і запевнив, що ці цифри разом із присутністю спостерігачів «підтверджують легітимність російського уряду».
Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко подала результат як свідчення «розуміння» росіянами курсу Путіна та тих цінностей, за які, за її словами, воює країна.
Такі формулювання не є спонтанними. Аналітики вказують, що вони прямо випливають із попередніх меседжів заступника голови Радбезу й керівника «Єдиної Росії» Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова, які заздалегідь анонсували: голосування має підтвердити підтримку виборцями внутрішньої і зовнішньої політики Кремля.
«Путін, ймовірно, використає результати виборів до Думи, щоб виправдати посилені вимоги до російського суспільства, такі як мобілізація в тій чи іншій формі, та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО», - наголошують в ISW.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко говорив, що подальший розвиток російської політики буде пов’язаним не стільки з результатом голосування, скільки зі станом російської армії та потребою у поповненні особового складу.
На його думку, після завершення виборчого циклу Кремль може перейти до масштабнішого набору людей для війни.
«Передусім у Росії розпочнеться загальна мобілізація. Москва буде змушена це зробити, оскільки темпи наступальних операцій і ситуація на полі бою складаються не на користь Росії», - заявив він.
Як повідомляв Главред, за даними російської Центральної виборчої комісії, "Єдина Росія" набирає 57,83% голосів і попередньо отримує 355 із 450 депутатських мандатів, тобто зберігає конституційну більшість.
Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко припускав, що вибори до Держдуми можуть стати останніми при владі кремлівського диктатора і воєнного злочинця Володимира Путіна.
Водночас видання Bloomberg писало, що побоювання нової хвилі мобілізації одразу після триденного голосування до Держдуми поділяють навіть кремлівські посадовці та працівники військкоматів: останніми місяцями вони намагаються відкрити рахунки в іноземних банках і вивести активи за кордон, а друзям і родичам радять виїжджати з країни.
Читайте також:
Інститут вивчення війни (англ. Institute for the Study of War, ISW) – американський аналітичний центр, заснований 2007 року військовим істориком Кімберлі Каган. Штаб-квартира розташована у Вашингтоні, округ Колумбія.
Наразі ISW працює як неприбуткова організація. ISW готував звіти про війну в Сирії, війну в Афганістані та війну в Іраку, "зосередившись на військових операціях, ворожих загрозах і політичних тенденціях у різних зонах конфліктів". З лютого 2022 року ISW публікує щоденні звіти про російське вторгнення в Україну, пиши Вікіпедія.