Ключові тези
Масова мобілізація ще 500 тисяч росіян може стати серйозним ударом по економіці країни-агресорки РФ, яка вже втратила запас міцності цивільного сектору. На думку економіста Віталія Шапрана, такий крок лише поглибить кризу та ще більше послабить можливості Кремля фінансувати війну. Про це повідомив економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків, ексчлен Ради Національного банку України Віталій Шапран в інтерв'ю Главреду.
Експерт наголошує, що російська економіка вже тривалий час перебуває у кризовій фазі, а позитивна статистика значною мірою тримається лише за рахунок військово-промислового комплексу.
"Росія вступила у стадію затяжної кризи. Ми бачимо зростання бюджетного дефіциту. Видно, що якщо виключити з економіки військово-промисловий комплекс і суміжні галузі, то цивільний сектор не зростає. Точок зростання там фактично всього три: ІТ, фармацевтика та виробництво добрив. Усе інше скорочується або закривається", - зазначив Шапран.
За його словами, додаткові зовнішні ресурси вже не здатні компенсувати внутрішні проблеми, а співпраця з Китаєм відбувається на невигідних для Москви умовах.
"Китай безпосередньо грошей Росії не дає. Він щось купує, наприклад золото, але поводиться приблизно як людина, яка скуповує щось у неблагополучних продавців за безцінь. Хочете продати нафту - будь ласка. Хочете постачати газ новим газопроводом по 50 доларів за тисячу кубометрів - теж будь ласка. Для Росії проблема полягає в тому, що цивільний сектор уже не здатний забезпечувати військову машину", - наголосив він.
Економіст звертає увагу, що Кремль уже активно витрачає свої резерви, а можливості підтримувати економіку поступово скорочуються.
"У резервах у них фактично залишилося лише золото. З початку 2026 року росіяни, за моїми оцінками, продали близько 44 тонн золота. Того запасу міцності в цивільних галузях, який у них був навіть на початку 2024 року, зараз уже немає. Вони розтратили оборотні кошти", - сказав Шапран.
Окремим підтвердженням погіршення ситуації він називає ринкові показники та стан найбільших російських компаній.
"Практично всі цивільні галузі перебувають у глибокому мінусі. Крім того, вже 18 тижнів поспіль падає індекс Московської біржі. Там представлені акції найбільших компаній і банків: «Сбер», ВТБ, «Газпром», «Роснефть» та інші. Якщо поглянути навіть на американський ринок з 1970-х років або на німецький індекс DAX, то подібних випадків майже не знайдеться. Це аномальне явище, що свідчить про глибоку стагнацію", - сказав він.
Дивіться відео інтервʼю Віталія Шапрана Главреду про наслідки ударів по складах в Росії:
Економіст Олексій Шапран зазначив, що Кремль може маніпулювати офіційною статистикою, включаючи до неї показники військово-промислового комплексу та демонструючи зростання ВВП, однак реальний стан російської економіки свідчить не лише про рецесію, а й про сегментовану депресію.
За його словами, ринкові індикатори чітко вказують на погіршення економічної ситуації. На думку експерта, Росія не має достатнього запасу міцності для тривалого протистояння, розширення війни чи подальшої ескалації. Він також зауважив, що для відкриття нового напрямку фронту, зокрема з території Білорусі, потрібні значні фінансові ресурси. Шапран додав, що, хоча не є військовим фінансистом, регулярно спілкується з фахівцями ЗСУ, які займаються фінансовим забезпеченням, і це підтверджує його оцінки.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, політолог Володимир Фесенко розповів про план Вашингтона щодо ударів по Росії. Фесенко підкреслив, що США допомагають Україні у нанесенні ударів по російській території. За його словами, це включає надання супутникової розвідувальної інформації та скасування обмежень на удари по ворожій території, адже Росія є потенційним військовим противником США.
Політичний експерт Тарас Загородній заявив, що світовий ринок нафти вже в меншій мірі залежить від російської продукції. Загородній відзначив, що світ адаптувався і знайшов обхідні шляхи постачання нафти. Він також повідомив, що Кремль отримав приблизно 8 мільярдів доларів від блокування Ормузької протоки.
Економіст Віталій Шапран констатував, що для Росії критичною є реальна ціна її нафти на світовому ринку. Шапран зауважив, що при нафті 40–45 доларів економіка починає задихатися. За його оцінками, в разі збереження таких цін ситуація для Кремля може стати критичною протягом трьох-шести місяців.
Читайте також:
Віталій Шапран - економіст, фінансовий аналітик.
У 2007-2018 рр. працював головним аналітиком одного з провідних національних уповноважених рейтингових агентств, у 2018-2019 роках обіймав посаду головного експерта з питань грошово-кредитної політики Секретаріату Ради НБУ.
У листопаді 2019 року був призначений Верховною Радою України на посаду члена Ради НБУ.
З травня 2020 року - член редакційної колегії міжнародного наукового економічного журналу VUZF Review (Софія, Болгарія). Також є членом громадських організацій: Українське товариство фінансових аналітиків (УТФА) та Українська професійна асоціація із захисту інвесторів, кредиторів і страхувальників (УПАЗИКС). Має науковий ступінь PhD, який визнано в ЄС.