Норвегія припинить автоматично надавати притулок українським біженцям, які прибувають із західних областей України. Заявки розглядатимуться в кожному випадку окремо. Про це пише RTE.
Як зазначило видання, в індивідуальному порядку розглядатимуть запити про притулок осіб, що прибувають з Львівської, Волинської, Тернопільської, Рівненської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. У Норвегії вважають ці регіони безпечними, оскільки вони знаходяться далеко від лінії фронту.
Таке рішення зумовлене необхідністю зменшити навантаження на соціальні системи Норвегії. Наразі в країні, яка має населення 5,6 мільйонів осіб, вже перебуває близько 85 тисяч українських біженців. Велика кількість біженців створює значне навантаження на житловий сектор, систему охорони здоров’я та освіти.
"Ми не можемо прийняти непропорційну частку переміщених осіб порівняно з аналогічними країнами, такими як скандинавські країни", - заявила на пресконференції міністр юстиції Емілі Енгер Мель.
Окрім того, Мель зауважила, що серед українських біженців зростає частка чоловіків призовного віку. Водночас Україні необхідні солдати для захисту країни.
За інформацією Євростату, найпопулярнішими напрямками для українських біженців стали:
Нагадаємо, у Польщі, за даними українського МЗС, проживає близько 300 тисяч українців призовного віку, а загалом за кордоном — майже мільйон військовозобов'язаних. У зв'язку з цим міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав країни ЄС припинити соціальні виплати для цієї категорії громадян, наголошуючи, що такі виплати шкодять обороноздатності та економічній стабільності України.
Напередодні німецький канцлер Олаф Шольц звернувся до українських біженців, які перебувають у Німеччині, і закликав їх активніше шукати роботу. Шольц підкреслив, що багато українців продовжують отримувати допомогу від держави, хоча повинні працювати.
Як повідомляв Главред, у Європейському Союзі наразі неможливо впровадити диференційований підхід до українських біженців на основі статі, віку чи військовозобов’язаності. Єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоганссон пояснила, що це суперечить Директиві про тимчасовий захист.
Читайте також: