Що сталося:
Під час масованої атаки країни-агресорки РФ на Україну 20 листопада Польща зафіксувала порушення свого повітряного простору. Військові перевіряють, чи не впав один з об'єктів у Білгорайському повіті. Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі в X.
Інформацію передали до Урядового центру безпеки, а відповідні служби перевіряють записи радіолокаційних систем. Тип і походження об'єкта наразі офіційно не названі.
За даними Dziennik Wschodni, після 6:30 сирени пролунали в Любліні та інших населених пунктах воєводства. Військові підняли винищувачі й привели в готовність системи протиповітряної оборони, а відбій тривоги оголосили близько 7:30.
Речник Оперативного командування підполковник Яцек Горишевський в ефірі TVN24 заявив, що військові розглядають одразу два можливі інциденти. Його слова наводить Rzeczpospolita.
«Перевіряємо два можливі порушення повітряного простору. Але, звісно, маємо також запис з наших радарних систем», - сказав Горишевський.
За його словами, йдеться про село Хмелек неподалік Нового Липовця в Білгорайському повіті.
«Могло статися падіння в цьому повіті, і це перевіряється», - зазначив речник.
Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький в ефірі TVN24 припустив, що в Білгорайському повіті міг упасти один з російських об'єктів. Ще щось, за його словами, могло впасти поблизу пункту пропуску Гребенне на польсько-українському кордоні, але радше з українського боку.
Водночас у воєводському центрі кризового управління запевнили, що загрози для мешканців і лісів немає.
У мережі також поширилось відео з камери спостереження, на якому близько 6:35 біля Хмелька видно спалах і вибух удалині. Як зазначає Defence24, офіційно військові це відео з інцидентом не пов'язували, а незалежно підтвердити його автентичність наразі неможливо.
Військовий експерт, полковник запасу Роман Світан ще у вересні 2025 року в інтерв'ю Главреду, коментуючи вторгнення 19 російських дронів у Польщу, пояснював, що такі провокації мають насамперед розвідувальну мету.
«Завданням цієї операції РФ було вивчення алгоритму протидії противника: хто і з якого боку піднімав літаки, які борти піднімали, які позивні використовували, який алгоритм дій авіації та ППО, яке розташування ракетно-зенітних комплексів, використання повітряних локаторів, радіотехнічних військ тощо. Це суто прикладне військове значення. Іншими словами, це була розвідка боєм», - наголосив фахівець.
Водночас, за словами Світана, у таких діях є і політичний вимір, адже Москва перевіряє, наскільки рішуче готовий відповідати Альянс.
«А ось геополітичним завданням Росії була спроба намацати червону лінію, за яку не можна переходити», - пояснив експерт.
Як повідомляв Главред, світанок 30 липня в прикордонних регіонах Польщі пройшов під сирени й вибухи після масованого обстрілу західних областей України. Тоді на польській території впав та вибухнув невідомий об'єкт, а Оперативне командування ЗС Польщі повідомило про понад десяток російських ракет поблизу кордону. На місці падіння виявили 10-метрову вирву.
Інцидент мав і політичні наслідки для Варшави. Зокрема, у Польщі різко змінили позицію щодо передачі Україні ракет до Patriot. Таку можливість почали розглядати після падіння Х-101 за 50 км від Любліна.
Липневий інцидент детально розбирали й аналітики. У матеріалі про те, як Росія вдарила по Польщі, розповідали, чому ракету не збили. Там же зібрали реакцію світу на атаку.
Читайте також: