Про що йдеться у матеріалі:
На тлі посилення заходів безпеки в Україні, водії все частіше стикаються з блокпостами, де перевіряють документи, транспорт і дані у військових реєстрах. Про законність таких дій ТЦК та СП та хто має право перевіряти документи на блокпостах розповіла в інтерв'ю Главреду юрист практики вирішення судових спорів RELIANCE Ірина Цибко.
Адвокат зазначила, що нині подібні ситуації трапляються не лише в Києві чи області, а й у багатьох інших регіонах. На блокпостах перевіряють не тільки документи для виявлення можливих ворожих агентів — там нерідко перебувають і представники ТЦК, які можуть зупиняти водіїв безпосередньо під час руху.
"Коли люди не обізнані у своїх правах і в тому, як це має відбуватися за законом, вони стресують. Особливо чоловіки, які можуть мати певні порушення правил військового обліку. У такому стані вони не завжди правильно реагують і навіть не намагаються з’ясувати правові підстави дій або попросити документи. Ті ж, хто більш зібрані, діють інакше. Ми бачили багато відео від колег-адвокатів, які демонструють правильну поведінку на блокпостах", - вказала вона.
Ірина Цибко пояснила, що блокпости не є самовільною ініціативою окремих осіб, хоча в реальності інколи виникають випадки, коли дії виходять за межі законодавства. Їх встановлення регулюється нормативними актами, зокрема постановою Кабінету Міністрів України №1455 від 21 грудня 2021 року, ухваленою ще до повномасштабної війни, адже подібні об’єкти діяли, зокрема, на території Донецької та Луганської областей ще з 2014 року.
Попри внесені згодом зміни, у тому числі у 2025 році, загальний порядок функціонування блокпостів залишається чинним. Їх головна мета — забезпечення безпеки, виявлення правопорушників і перевірка осіб у разі підозри щодо співпраці з ворогом або участі в колабораційній діяльності. Водночас на трасах право зупиняти транспортні засоби мають представники поліції, СБУ, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Збройних сил України.
"Зазвичай на блокпостах присутні кілька служб одночасно, але майже завжди там є поліція — патрульні екіпажі. Іноді трапляються ситуації, коли поліцейські можуть формально використати інший привід для перевірки документів — наприклад, послатися на адміністративне правопорушення (як-от куріння в громадському місці), після чого починається перевірка документів. І тут же підключаються працівники ТЦК з планшетами: перевіряють інформацію про особу, її документи, можуть звіряти дані з реєстрами, зокрема перевіряти "Резерв+" або інші бази. Якщо людина перебуває в розшуку — для них це, умовно кажучи, "золота жила", - зазначила адвокат.
Адвокат Ірина Цибко зазначила, що добре, коли перевірка на блокпості проходить спокійно, однак інколи виникають ситуації, коли поруч уже знаходиться мікроавтобус і людину фактично одразу готують до доставлення до ТЦК та СП.
Вона підкреслила, що право перевіряти документи мають лише уповноважені особи, передусім працівники поліції. Разом із ними на блокпостах можуть перебувати військові та представники ТЦК, і їхня присутність або участь у перевірках не заборонена. Водночас такі представники не мають повноважень самостійно зупиняти транспорт, перекривати рух, застосовувати силу чи спецзасоби, а також примусово витягувати людину з автомобіля.
"Звісно, на практиці ми всі бачили різні відео і знаємо, що такі випадки трапляються. Це не поодинокі історії і не лише в окремих регіонах. Але тут важливо розрізняти: де-факто ситуація може відрізнятися від того, що передбачено законом. Якщо ж говорити саме про законодавство — таких повноважень у ТЦК немає. Навіть якщо людина просто йде вулицею, представники ТЦК не мають права самостійно її зупиняти без участі поліції. З автомобілем — аналогічна ситуація", - резюмує вона.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, в Україні готують суттєві зміни у сфері мобілізації. Зокрема, планується запровадження більш жорстких підходів щодо військових, які самовільно залишили частини, а також перегляд системи бронювання.
Водночас у Мережі з’явилася інформація про нібито посилення мобілізаційних заходів у Києві та перекриття доріг працівниками територіальних центрів комплектування, однак це не відповідає дійсності. У Київському ТЦК та СП заявили, що такі повідомлення є недостовірними.
Також уточнюється, що слова президента Володимира Зеленського щодо можливої мобілізації народних депутатів були неправильно інтерпретовані. Йшлося не про примусовий призов, а про потенційні зміни до законодавства, які дадуть змогу парламентарям офіційно проходити військову службу.
Інші новини:
Ірина Цибко — адвокат та партнер юридичної компанії RELIANCE. Магістр права Одеської юридичної академії. Спеціалізується на питаннях військового права, адміністративної та кримінальної відповідальності, а також захисті прав громадян у взаєминах із державними органами.
Має багаторічний досвід юридичної практики та представляє інтереси клієнтів у судах і державних установах. У своїй роботі зосереджується, зокрема, на справах, пов’язаних із військовим обліком, мобілізацією, оскарженням дій територіальних центрів комплектування (ТЦК) та захистом прав військовозобов’язаних. Також виступає як експертка у медіа, коментуючи актуальні правові питання, зокрема у сфері мобілізаційного законодавства та відповідальності за його порушення.