Головне:
Росія навряд чи зважиться на відкриту, демонстративну мобілізацію, проте приховане нарощування армії на сотні тисяч військових цілком можливе вже найближчим часом. Про це в інтерв’ю Главреду повідомив політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Гринченка Максим Розумний.
Відкрите оголошення нового етапу мобілізації в Росії, на думку експерта, малоймовірне - і справа тут не в можливій реакції Заходу, а у внутрішніх настроях самої країни.
«Не думаю, що Росія піде на демонстративну мобілізацію, яка одразу викликала б якусь реакцію, зокрема на Заході. Причин багато, але насамперед це внутрішні російські причини. Мобілізація всередині Росії вже стала таким собі пугалом. Це те, чого боїться російський обиватель і що влада обіцяє йому не робити», - зазначив Розумний.
Політолог переконаний: потреба Кремля утримувати лояльність суспільства нікуди не зникне навіть після виборів до Держдуми РФ.
«Не думаю, що після виборів до Держдуми РФ у Путіна зникне необхідність зберігати підтримку населення та легітимність своєї влади. Ця потреба залишається стабільною, і він робитиме все можливе, щоб зберегти відносний спокій та лояльність росіян», - підкреслив експерт.
Замість гучної кампанії Кремль, за словами аналітика, обере тихіший і менш помітний шлях поповнення армії.
«Тому мобілізація, про яку всі говорять, якщо й відбудеться, то матиме прихований характер. У зв’язку з цим вона не буде дуже масштабною. Йдеться про те, що зараз вони можуть захотіти набрати 200–300 тисяч додаткових військовослужбовців, а потім, можливо, ще 200 тисяч через півроку», - розповів Розумний.
Такі масштаби поповнення, зазначає експерт, не свідчать про докорінну зміну сил на континенті - їхнє призначення набагато вужче.
«Такі обсяги мобілізації не можуть свідчити про кардинальну зміну стратегічного балансу між Росією та Європою. Ці 200 тисяч сьогодні потрібні росіянам для того, щоб переломити хід подій на російсько-українському фронті або хоча б зміцнити свої позиції й нарешті почати захоплювати ту Малу Токмачку, Слов'янсько-Краматорську агломерацію, що вони вже багато місяців намагаються зробити», - пояснив політолог.
Однак за певного збігу обставин ситуація може виглядати для Брюсселя та Берліна вже інакше.
«Для Європи через це автоматично не виникає загрози. А ось якщо така мобілізація відбуватиметься паралельно із заморожуванням російсько-українського фронту та зниженням інтенсивності бойових дій, навіть без укладення мирної угоди чи інших домовленостей, це вже стане сигналом для європейців про те, що Росія готується до відкриття нового фронту», - додав Розумний.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко розповів у інтерв’ю Главреду, що часу на підготовку новобранців у Кремля майже не залишиться. За прогнозами, від початку призову до бойового застосування новоприбулих минуть лічені тижні.
«Якщо в жовтні почнеться мобілізація, вже в листопаді новобранці будуть на полі бою. Не здивуюся, якщо перших мобілізованих відправлять на фронт уже 14–15 жовтня - буквально через два тижні після початку. Тривалої базової підготовки не буде: новачків одразу кидатимуть у зону бойових дій з мінімальною підготовкою або взагалі без неї», - сказав Коваленко.
Уже до кінця 2026 року на полі бою з’явиться велика кількість нових мобілізованих, якими заповнюватимуть кадрові прогалини, що утворилися на фронті останнім часом.
Як писав Главред, країна-агресор Росія планує провести додаткову хвилю мобілізації у 2026–2027 роках. Москва розраховує набрати 300 тисяч осіб цього року та 300 тисяч осіб наступного. Про це свідчать дані Головного управління розвідки та Служби зовнішньої розвідки.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький зазначав, що готовність Кремля розпочати нову хвилю мобілізації стане очевидною лише після виборів до російської Держдуми.
Президент України Володимир Зеленський заявляв, що внутрішні документи РФ підтверджують підготовку мобілізації на осінь після імітації парламентських виборів. Поряд з цим у РФ відбуватиметься набір за контрактами.
Економіст, член Українського товариства фінансових аналітиків, колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран переконаний, що масова мобілізація ще 500 тисяч росіян може стати серйозним ударом по економіці країни-агресора РФ, яка вже втратила запас міцності цивільного сектора.
Інші новини:
Максим Розумний – український політолог, філософ, журналіст, поет. Доктор політичних наук. З 2024 року – професор кафедри міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Народився 27 червня 1969 року в місті Київ. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1992). Завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень (2005-2008); радник віце-прем'єр-міністра України (2008); завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (з 2009), пише Вікіпедія.