Чому вибухи в Києві пролунали до оголошення тривоги: відповідь Міноборони

Чому вибухи в Києві 8 липня пролунали ще до оголошення тривоги - пояснення радника міністра оборони / Колаж: Главред, фото: УНІАН

Радник міністра оборони пояснив, чому попередження про удар 8 липня прозвучало із запізненням і як українська ППО стежить за швидкісними цілями.

Ключові тези:

Під час масованого обстрілу Києва 8 липня реактивний «Шахед» долетів до столиці ще до того, як пролунав сигнал повітряної тривоги. Ситуація викликала занепокоєння серед мешканців і запитання, чому попередження прозвучало із запізненням. Інформацію про це прокоментував радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов в інтерв'ю Главреду.

Бескрестнов не виключає, що затримка того дня стала наслідком банального збігу обставин або технічного збою в системі оповіщення.

«Можливо, це був якийсь збіг обставин. Але сьогодні щось сталося, бо багато хто мене запитував, чому так сталося. Також був випадок, коли вночі говорили, що сигналу тривоги не було, коли відбулася перша балістична атака. Можливо, це якийсь збій. У мене немає інформації, щоб говорити про це точно», - зазначив радник.

Попри поодинокі збої з оповіщенням, за словами радника, українські засоби протиповітряної оборони не мають проблем із виявленням самого дрона в польоті.

«Для нас особливої різниці немає. Реактивні «Шахеди» ми фіксуємо дуже добре. Це швидкісна ціль, яка чітко фіксується нашими радіолокаційними станціями», - підкреслив Бескрестнов.

Реактивний "Шахед" / Інфографіка: Главред

Удари по Україні - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, Сергій Бескрестнов повідомляв про ставку Росії на масові й перевірені ракетні засоби, зокрема балістичні ракети «Іскандер» як основний елемент ракетної програми ворога. За його оцінкою, у розпорядженні Росії є кілька сотень балістичних ракет і виробництво «Іскандерів» становить 60–70 одиниць на місяць.

Диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін заявив про плани відповісти на удари України помітно потужнішими ударами. Він також визнав наявність певних проблем з паливом у Росії та повідомив про роботу над новою системою постачання пального до тимчасово окупованого Криму.

Керівник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, чому класичні засоби протидії виявляються неефективними проти нових реактивних дронів. За його словами реактивні БПЛА можуть розганятись до 500 км/год та за цим показником близькі до крилатих ракет. Ігнат зазначив, що такі дрони інколи можуть бути збиті лише винищувачами, зенітними ракетними військами та окремими засобами ППО, і що загалом Сили оборони збивають близько 90% ворожих безпілотників.

Читайте також:

Про персону: Бескрестнов Сергій "Флеш"

Бескрестнов Сергій Олександрович з позивним "Флеш" - український фахівець та консультант у галузі військових радіотехнологій. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв'язку за спеціальністю "Радіо, радіорелейний, тропосферний та космічний зв'язок". Також навчався у різних європейських технічних центрах за напрямками радіорелейного та мобільного зв'язку стандарту GSM. Він займав керівні посади у компаніях "Українські радіосистеми", "Український мобільний зв'язок", став головою ГО "Центр радіотехнологій".

З перших днів війни він брав активну участь в обороні Київської області з 3-м полком сил спеціальних операцій. Він організував систему військового радіозв'язку півночі Київської області разом з 136 батальйоном ТРО. З квітня 2022 року консультував та навчав різні військові підрозділи й силові структури України. Він організував службу технічної підтримки та обмін досвідом для кількох тисяч військових зв'язківців ЗСУ та НГУ. Нині він розробляє засоби малого РЕБ та вивчає на фронтах радіосигнали російських БПЛА всіх типів, пише Вікіпедія.

Новини заразКонтакти