У Росії втомилися від Путіна: що може зламати систему Кремля зсередини

Війна РФ проти України - що може примусити Путіна до переговорів / Колаж: Главред, фото: УНІАН

Еліти РФ дедалі більше занурюються в апатію та можуть почати саботувати рішення Кремля. Політолог пояснив, коли це примусить Путіна до переговорів.

Про що сказав Ігор Рейтерович:

Російські політичні еліти дедалі більше демонструють втому від затяжної війни, однак це поки не означає готовності відкрито виступити проти диктатора та воєнного злочинця Володимира Путіна. Натомість усередині владної вертикалі можуть посилюватися процеси, які поступово підточуватимуть ефективність усієї системи. Про це повідомив керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку Ігор Рейтерович в інтерв’ю Главреду.

Попри зовнішню демонстрацію лояльності, у найближчому оточенні російського президента, за оцінкою політолога, накопичується внутрішнє виснаження. Саме це може позначитися на тому, як виконуватимуться рішення Кремля.

«Еліти, в принципі, поводитимуться так, як поводилися останні півроку. Вони ще швидше, ніж звичайне російське суспільство, впадають у депресію й апатію. І це дуже помітно, це фіксується. Це не означає, що вони виступатимуть проти Путіна. Ні, на таке вони поки що не здатні, принаймні найближчим часом», - зазначив Рейтерович.

Експерт вважає, що найбільш відчутні зміни можуть проявитися не у відкритому конфлікті з Кремлем, а у ставленні чиновників і наближених до влади осіб до виконання поставлених перед ними завдань.

«Але вони будуть або максимально саботувати завдання, які він ставитиме їм з точки зору активізації війни проти України, або виконувати їх, як кажуть у Росії, "упівсили". Тобто вони намагатимуться уникати серйозного підходу, не докладатимуть максимальних зусиль. І для нас це дуже непогано», - наголосив він.

На думку Рейтеровича, подібні процеси вже траплялися в історії. Він провів аналогію з останніми роками існування Радянського Союзу, коли критичним фактором стала не масова протестна активність, а поступова байдужість до державної системи.

За словами політолога, схожий сценарій може розгортатися і в сучасній Росії. Він вважає, що саме накопичення внутрішньої апатії здатне стати одним із чинників, який змусить Кремль переглянути свою нинішню політику.

«Я думаю, що в Росії напрямок руху буде приблизно таким самим. Коли це дійде до Путіна, тоді він буде готовий сісти за стіл переговорів. Еліти, звичайно, хочуть цих переговорів. Переважна більшість із них уже давно готова на них піти. Вони хочуть закінчити війну, бо вона вже не приносить їм жодної користі, а далі буде тільки гірше. І цього "гіршого" вони, звичайно, не хочуть», - сказав Рейтерович.

Тимчасово окуповані території України / Інфографіка: Главред

Війна Росії проти України - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, радник міністра оборони Сергій Бескрестнов сказав, що Росія має можливості вести війну в довгостроковій перспективі. Бескрестнов наголошував на ролі внутрішніх настроїв як ключового чинника для прискорення завершення бойових дій. Він також вказав, що Москва здатна щомісяця знаходити близько 30 тисяч осіб для відправки на фронт та має потужності для виробництва БПЛА й ракет.

До цього, російський диктатор Володимир Путін заявляв, що нинішній період є «доленосним» для Росії. У промові він стверджував про нібито непереможність РФ.

Він також повідомляв про нібито просування російських військ на кількох напрямках. Путін сказав, що війська РФ нібито опинилися на відстані за 10,5 км до Сум та запевнив, що нібито немає політичних планів щодо захоплення Сумської області.

Читайте також:

Про персону: Ігор Рейтерович

Ігор Вячеславович Рейтерович - кандидат політичних наук, доцент кафедри парламентаризму
Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного університету імені Тараса
Шевченка.

У 1999 – 2002 рр. працював політичним аналітиком в Агентстві стратегічних досліджень і технологій «ВІКНА».

У 2003 – 2006 рр. обіймав посаду провідного політичного аналітика БФ «Співдружність», заступника головного редактора журналу «Національний інтерес», головного редактора «Короткого огляду інформаційного простору України».

Починаючи з 2006 року присвятив себе науковій та викладацькій діяльності. З 2021 року – доцент кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби Київського національного
університету імені Тараса Шевченка.

Новини заразКонтакти