Ключові тези:
Російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін заявив, що Росія хотіла б якнайшвидше припинити війну через мирні переговори, але водночас висунув умову - домовленості мають враховувати «національні інтереси» РФ. Також він знову заявив, що Москва виступає за нейтральний статус України. Про це він заявив під час виступу на дискусійному клубі "Валдай".
Говорячи про можливість завершення бойових дій, Путін заявив, що Москва нібито зацікавлена у дипломатичному врегулюванні. Водночас він пов'язав можливість такого сценарію з позицією України та її західних партнерів.
"Нам би хотілося все це якомога швидше припинити за допомогою, причому, мирних переговорів. Потрібно лише припинити звинувачувати Росію в тому, що ми не хочемо цих переговорів, а виходячи з реальної ситуації, що складається, приймати відповідальні рішення. Як самій Україні, так і її спонсорам на Заході", - цинічно заявив Путін.
Окремо російський диктатор повернувся до питання конституційного курсу України та її відносин із НАТО. Він стверджує, що Москва розглядала Україну як нейтральну державу ще від початку формування пострадянського простору.
"Так, адже, здобувши незалежність, Україна ухвалила декларацію. Я хочу про це нагадати. Адже саме на основі цієї декларації вона здобула незалежність. У декларації зазначено, що це нейтральні держави", - додав глава Кремля.
При цьому він заявив, що подальше закріплення в українській Конституції курсу на вступ до НАТО нібито змінило ситуацію. Путін також згадав Мінські домовленості та висловив власну інтерпретацію їхніх положень.
Ще одним аргументом Кремля стали заяви про ситуацію на фронті. Путін стверджує, що російські війська у вересні нібито встановили контроль над 1301 квадратним кілометром території та збільшили темпи просування.
"І темп руху військ наростає. Більше, ніж у попередні місяці. І темп руху військ наростає", - заявив він.
Путін також сказав, що Москва нібито не ставить питання виключно навколо контролю над територіями. За його словами, головним завданням Кремля є створення умов для тривалого миру та отримання гарантій безпеки.
"Справа не в цьому шматку території. Справа в людях. Справа в тому, що нам потрібно створити умови не для перемир’я, а для тривалого миру, на тривалу історичну перспективу", - цинічно заявив він.
Водночас воєнний злочинець заявив, що Росія готова продовжувати переговори, але лише з урахуванням власних вимог. Таким чином Москва пов'язує дипломатичне врегулювання не лише із припиненням бойових дій, а й із ширшим набором політичних умов.
"Ми готові до мирних переговорів, але, повторюю ще раз, з урахуванням національних інтересів Росії та російського народу", - заявив Путін.
Він також розповів про зміну власної позиції щодо одного із запропонованих американською стороною варіантів виходу з війни під час переговорів в Анкориджі, але не розкрив про що саме йдеться.
Швидкого перемир’я між Україною та Росією найближчими місяцями очікувати не варто, а переговорний процес може звестися до окремих технічних домовленостей без повноцінного припинення війни. Про це повідомив керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога" Валерій Клочок в інтерв’ю Главреду.
За словами аналітика, американська сторона сама демонструє обережні очікування щодо строків можливого припинення бойових дій. Зокрема, на це вказувала заява Джареда Кушнера під час його перебування в Києві.
"Кушнер фактично проговорився під час прес-конференції у Києві, коли сказав: якщо нам вдасться щось зробити до зими, це буде дивом. Тобто вони самі не розраховують на припинення вогню протягом найближчого місяця двох чи трьох", - зазначив Клочок.
Водночас активність Вашингтона на дипломатичному напрямку може мати й внутрішньополітичний вимір. Експерт вважає, що адміністрації Дональда Трампа важливо демонструвати наявність поступу у зовнішній політиці.
"Я не бачу, щоб вони всерйоз розраховували на швидкий результат. Швидше йдеться про переговори заради переговорів. Процес має рухатися, тому що Трампу треба показувати, що щось відбувається. Він має таку зовнішню політику. Тим більше, з Іраном у нього дуже складна ситуація, тож десь треба показати результат", - сказав аналітик.
Окремі домовленості між Києвом і Москвою при цьому виключати не можна. Йдеться про обмежені рішення щодо конкретних видів ударів або економічних питань, які не означатимуть завершення війни.
"Я не виключаю, що, наприклад, можуть домовитися про припинення ударів по НПЗ. Російська нафта краще поступатиме на ринок, ціна може знизитися, і Трамп скаже: бачите, я вплинув на ситуацію. Заборона на глибинні удари також може стати одним із аргументів на переговорах. І це вже вияв нашої суб'єктності", - підсумував Клочок.
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив думку, що Кремль не зацікавлений у серйозних перемовинах щодо припинення війни. У цьому контексті міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль наголосив, що європейці мають брати участь у переговорах. Мерц додав, що Німеччина надалі зосередиться на підтримці України у протидії повномасштабній агресії Росії.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що вимоги Москви визнати окуповані території російськими більше не є предметом переговорів. Згодом він пояснив, що анкориджські домовленості вийшли з переговорного порядку денного. За його словами, роль у цьому відіграли команда США та ситуація на фронті.
Президент США Дональд Трамп закликав Володимира Зеленського до переговорів із Володимиром Путіним. Він висловив сподівання, що сторони зможуть укласти угоду до зими. Трамп також повідомив, що обговорював із Зеленським можливість постачання ракет Patriot.
Читайте також:
Валерій Клочок - громадський і політичний діяч, магістр державної служби.
З 2017 року активно займається політичною та економічною аналітикою.
З 2020 до 2022 року співпрацював із незалежною неурядовою організацією Growford Institute (Think Tank), яка здійснює стратегічні глобальні дослідження у сфері економіки та фінансів, оцінює системні ризики та розробляє оптимальні моделі економічного розвитку для країн, регіонів і світу загалом.
З 2022 року - керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова благодійного фонду "Нова дорога".