Переговори Путіна та Віткоффа завершилися: на яке рішення щодо України погодився Кремль

Про що домовились Віткофф і Путін / Колаж: Главред, фото: скріншоти з відео

Переговори щодо України можуть відновитися в листопаді. Під час зустрічі Путін і Віткофф обговорили майбутню питання безпеки та економічні проєкти.

Ключові тези:

Країна-агресорка Росія заявила про готовність відновити тристоронні переговори щодо України за участю представників РФ, США та України в 10-х числах листопада. Диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін обговорив із спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом можливий формат нового раунду та питання повоєнної безпеки. Про це повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков за підсумками зустрічі Путіна та Віткоффа в Санкт-Петербурзі, яка тривала близько трьох годин.

За словами Ушакова, сторони предметно розглянули механізм відновлення переговорного процесу та можливі подальші контакти на найвищому рівні. Путін також висловив зацікавленість у продовженні співпраці з Вашингтоном.

"Путін і Віткофф конкретно обговорювали схему можливого відновлення тристоронніх переговорів за участю представників РФ, США та України", - повідомив Ушаков.

Однією з ключових тем стала майбутня архітектура безпеки після завершення війни. Кремль заявляє, що саме це питання має стати основою подальших контактів щодо врегулювання.

"Головна тема, щодо якої РФ готова відновити переговори, - побудова системи безпеки для РФ та України після закінчення конфлікту", - зазначив Ушаков.

Під час зустрічі Віткофф передав Путіну інформацію про переговори в Осло та поділився своїми оцінками. Сторони також продовжили обговорення можливих шляхів досягнення тривалого миру, розпочате під час попередніх контактів із Трампом.

Стів Віткофф / Інфографіка: Главред

Ушаков стверджує, що Путін виклав американському представнику власне бачення ситуації на фронті, заявивши про нібито перевагу російських військ. Крім того, він розповів про удари російської армії по об'єктах українського військово-промислового комплексу.

Окремо учасники зустрічі порушили питання позицій Києва та європейських країн щодо врегулювання війни. За словами Ушакова, Віткофф відзначив зміни в їхніх підходах, проте російська сторона вважає, що практичної користі від них небагато.

Переговори також стосувалися економічних відносин Москви та Вашингтона. Путін і Віткофф розглянули перспективи масштабних спільних проєктів і приділили увагу виконанню домовленостей щодо постачання дизельного палива.

Крім того, Путін поділився з Віткоффом міркуваннями щодо можливої зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

"Путін висловив Віткоффу деякі практичні міркування щодо змісту можливої зустрічі з Трампом і Сі Цзіньпіном", - розповів Ушаков.

До обговорення частково долучився Джаред Кушнер, який узяв участь у зустрічі через відеозв'язок. За словами представника Кремля, він поділився власними оцінками порушених питань. Особисто приїхати до Санкт-Петербурга Кушнер не зміг через стан здоров'я.

Джаред Кушнер / Інфографіка: Главред

Трамп знайшов слабке місце Путіна: думка експерта

Президент США Дональд Трамп отримав фінансові важелі тиску на Володимира Путіна, які можуть змусити російське керівництво погодитися на переговори з Україною. За оцінкою Марії Максакової, обмеження почали безпосередньо впливати на економічні інтереси оточення російського президента. Про це заявила Марія Максакова під час чату на Главреді.

Одним із напрямів санкційної політики стали обмеження проти платіжної мережі А7, яку Росія та Іран використовували для обходу фінансових обмежень. Максакова вважає, що ці заходи вперше призвели до прямих фінансових втрат для наближених до Путіна осіб.

"Мені здається, що саме санкції проти А7 (А7 - це глобальна платіжна мережа, яку використовували Росія та Іран для обходу фінансових обмежень, вона працювала як альтернатива SWIFT, - ред.) стали тим, що безпосередньо зачепило активи путінського угруповання. Лише зараз вони почали зазнавати прямих збитків", - зазначила Максакова.

Мирні переговори - останні новини за темою

Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив про категоричну відмову Москви від ідеї тимчасового енергетичного перемир’я з Україною, наголосивши, що вектор дій російського керівництва залишається незмінним. За його словами, «Росії потрібен мир, а не перемир'я», а будь-які ініціативи європейських країн щодо призупинення атак на інфраструктуру сприймаються в Кремлі зі скепсисом.

Паралельно спецпосланець США Стів Віткофф прибув до Росії для проведення чергового раунду переговорів із представниками Кремля. За даними джерел, американська сторона представила оновлену пропозицію щодо врегулювання конфлікту та рамкової угоди, зафіксувавши «істотний прогрес» у діалозі та порушивши питання можливого послаблення санкційних обмежень на продаж російського дизельного палива.

Водночас аналітики видання The Atlantic застерігають, що Росія цілеспрямовано готується використати зимовий період як зброю проти України. Автори матеріалу підкреслюють критичні ризики для української енергетичної інфраструктури, зазначаючи, що окупаційні війська накопичили достатній арсенал ракет та безпілотників, спроможний завдати системної шкоди та вивести з ладу енергосистему країни.

Читайте також:

Про особу: Марія Максакова

Марія Петрівна Максакова-Ігенбергс (24 липня 1977, Мюнхен, ФРН) – російська та українська (з 2016 року) оперна співачка (мецо-сопрано), громадська діячка, колишня депутатка Держдуми РФ VI скликання від партії «Єдина Росія» (виключена 16 лютого 2017 року). З грудня 2016 року проживає в Україні. Засуджує російське вторгнення в Україну. У жовтні 2017 року в інтерв'ю журналісту Айдеру Муждабаєву вибачилася перед українцями і кримськими татарами за голосування Держдуми РФ за анексію Криму Росією і підкреслила, що в момент голосування була відсутня в парламенті і країні, пише Вікіпедія.

Новини заразКонтакти