Ключові факти:
Країна-агресорка Росія вимагає не лише весь Донбас, а й виходу Фінляндії з НАТО, відмови Альянсу від військових баз у країнах Балтії та федералізації Молдови. Такі умови щодо так званого «нового європейського порядку безпеки» російські представники висунули під час неофіційних переговорів про припинення війни в Україні Про це повідомило німецьке видання BILD.
За даними видання, ці вимоги також представили європейським представникам на переговорах в Абу-Дабі. Водночас BILD наголошує, що йдеться лише про одну з пропозицій, які обговорюють у неофіційних переговорних колах.
Згідно з планом, Москва пропонує залишити за собою окуповані території України та отримати весь Донбас, включно з підконтрольними Києву частинами Донецької та Луганської областей. Україна має отримати позаблоковий статус і відмовитися від вступу до НАТО, однак її членство в Євросоюзі не виключається.
Крім того, російська сторона хоче демілітаризувати порти Одеси та Миколаєва, щоб Україна не могла використовувати їх як військово-морські бази. План також передбачає домовленості щодо свободи судноплавства в Чорному та Балтійському морях.
Окремий блок російських умов стосується Європи. За інформацією BILD, Кремль вимагає:
У разі вступу Молдови до ЄС Придністров'я та Гагаузія, згідно з планом, мають отримати можливість провести референдуми щодо незалежності.
В обмін на ці поступки Москва пропонує вивести ядерну зброю з Білорусі та відмовитися від розміщення там ракет середньої дальності. Крім того, російська сторона готова вивести війська з Придністров'я.
Як зазначає BILD, паралельно діють кілька груп посередників, зокрема пов'язаних із військовими, і вони конкурують між собою. Чи підтримав саме цей план Володимир Путін, поки невідомо.
Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач в інтерв'ю Главреду нагадував, що претензії Москви на контроль над Східною Європою не нові. Їх Кремль виклав ще в ультиматумі від 15 грудня 2021 року.
«Тоді Росія вимагала, щоб НАТО фактично повернулося до кордонів 1997 року. Тобто йдеться щонайменше про претензію Росії на відновлення контролю над країнами колишнього соціалістичного табору», - наголосив експерт.
Особливу роль для Росії в регіоні, за словами Горбача, відіграють дві вразливі точки: Калінінградська область і Фінська затока, яку Альянс може перекрити разом із Фінляндією та Естонією.
«Друга точка - Фінська затока. Її також можна силами флоту й авіації перекрити, обмеживши Росії вихід у Балтійське море. Між Фінляндією та Естонією - двома країнами НАТО - відстань дозволяє Альянсу це зробити», - пояснив аналітик.
Говорячи про бачення Кремлем безпеки в Європі, Горбач протиставив його формулі першого генсека НАТО лорда Ісмея, за якою Альянс мав тримати американців у Європі, а росіян - поза нею.
«Зараз у Путіна може бути своя формула майбутнього устрою Європи, нове російське бачення європейської безпеки: тримати американців поза Європою, росіян - у Європі, а українців - під контролем або у складі Росії», - підсумував експерт.
Як повідомляв Главред, очільник російської делегації на переговорах в Абу-Дабі Володимир Мединський заявив, що Москва не поверне захоплені українські землі. Він також висунув ідею нової системи безпеки в Європі, яку назвав «новою сучасною Ялтою». За словами Мединського, мирну угоду Росія хоче підписати лише на власних умовах.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявляв, що найближчими тижнями Європа безпосередньо долучиться до переговорів. Спецпредставник США Джаред Кушнер повідомив, що Київ і Москва погодилися розширити формат майбутніх переговорів і залучити до них європейські країни. Він також заявив, що США працюють над обміном полоненими, який може стати найбільшим за весь час війни.
Водночас у ЄС досі не визначилися, хто представлятиме Європу за столом переговорів. Питання про єдиного посланця обговорюють лідери 27 країн ЄС на саміті в Дубліні. Серед можливих кандидатів називають Антоніу Кошту, Каю Каллас та Александра Стубба.
Читайте також:
Bild - найпопулярніша щоденна газета в Німеччині, а також довгий час була найпопулярнішою газетою в Європі. Її платний тираж становить 986 027 примірників, що на 77,6% менше, ніж у 1998 р. Національний таблоїд видається берлінським видавництвом Axel-Springer-Verlag з червня 1952 року, повідомляє Вікіпедія.
Комерційний успіх газети спричинив появу медіа-бренду Bild, під яким Axel-Springer-Verlag видає кілька друкованих відгалужень і новинний портал Bild.de. У 2023 році медіакомпанія була змушена припинити свою діяльність у сфері виробництва телевізійних програм з телеканалом Bild, який проіснував лише два роки. Довгострокові плани видавця включають припинення випуску друкованої газети та перехід на повністю цифрову пропозицію.
У квітні 2022 року 603 284 читачі скористалися платною цифровою послугою Bild plus. За кількістю передплатників він є найбільшим у Європі та десятим у світі. За даними опитування Arbeitsgemeinschaft Online Forschung (agof), у березні 2019 року Bild.de є найвідвідуванішим новинним сайтом у Німеччині, який відвідало близько 25 мільйонів осіб.