Головне з новини:
Контрнаступ Збройних сил України на півдні у 2023 році був однією з наймасштабніших операцій війни - одночасно задіяли кілька великих угруповань, а головний удар мав припасти на Мелітопольський напрямок. Як з’ясувалося, цей план з’явився ще за рік до початку активних дій.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів начальник Головного оперативного управління Генштабу генерал-майор Олександр Комаренко.
За словами Комаренка, операція передбачала складну багаторівневу комбінацію, де Бахмутський напрямок відігравав роль відволікаючого маневру. Він пояснив, що Генштаб розробив задум, згідно з яким «будуть проводитись наступальні дії на Мелітопольському напрямку», а інші угруповання отримали завдання підтримати операцію.
Угруповання «Хортиця» мало нав’язати противнику інтенсивні бої під Бахмутом, щоб створити враження підготовки до прориву саме там. Це дозволяло скувати російські сили та не дати їм перекинути резерви на південь.
«Завдання "Хортиці" полягало в тому, щоб максимально довго утримувати Бахмут, щоб тримати тут противника, а потім проводити наступальні дії південніше міста», -уточнив Комаренко.
Підготовка до наступу тривала місяцями. Для операції створили окремі ударні угруповання, які мали діяти на різних ділянках фронту.
На головному, Мелітопольському напрямку, було зосереджено 10 бригад ЗСУ та 3 бригади Нацгвардії.
Ще 5 бригад діяли в районі Великої Новосілки під командуванням генерала Содоля, а одна бригада залишалася в резерві.
Перед початком наступу війська були зведені у вихідні райони та передані під командування відповідних штабів. Винятком стала лише одна механізована бригада, яка мала діяти у складі 9-го армійського корпусу.
Комаренко вперше підтвердив, що наступ на Мелітополь планували ще у 2022 році. Підготовка була проведена, визначили сили та засоби, але операцію довелося скасувати через необхідність завершити звільнення Херсона. Тоді «Хортиця» передала сусіднім угрупованням чотири бригади.
Згодом, коли наступ на півдні все ж розпочався, він виявився значно тривалішим, ніж очікували. Запаси, накопичені до старту операції, вичерпалися, і фронту довелося додатково передавати боєприпаси та інші ресурси.
Комаренко визнав, що не всі задумки вдалося реалізувати: напрямок, обраний для головного удару, не приніс очікуваного прориву.
Речник Сил оборони півдня Владислав Волошин розповідав, що Сили оборони України проводять успішні контратаки та штурмові дії на Олександрівському напрямку, стримуючи спроби російських військ просунутися у напрямку Дніпропетровської області.
За його словами, ситуація на Олександрівському напрямку, який знаходиться фактично на межі Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей, залишається складною, однак українські військові знищують противника й не дозволяють йому рухатися в бік Дніпропетровщини та населеного пункту Покровське.
Як повідомляв Главред, аналітики проєкту DeepState оновили мапу бойових дій, зафіксувавши нові зміни на лінії фронту. Зокрема, армія РФ має територіальні успіхи в Запорізькій області.
Крім того, на державному кордоні України фіксується розширення зон контролю російських військ, а на мапі з’являються нові "червоні зони", що охоплюють прикордонні населені пункти, які переходять під окупацію.
Нагадаємо, що Сили оборони України намагаються перехопити оперативну ініціативу на фронті. Вже вдалося відновити контроль над деякими територіями. Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
Вас може зацікавити:
РБК-Україна — українське інформаційне агентство. Засноване 2006 року як підрозділ російського медіахолдингу РБК (скорочення від «РосБізнесКонсалтинг»), але 2010 року агенція «РБК-Україна» вийшла зі складу російського холдингу, а 2015-го повністю перейшла під контроль українського медіабізнесмена Йосипа Пінтуса. 29 січня 2016 року російський холдинг «РБК» намагався оскаржити в суді використання бренду «РБК», проте програв справу. З квітня 2014 року ІА «РБК-Україна» позиціонується як незалежна компанія, яка не має стосунку до російської структури, пише Вікіпедія.