Ключові тези:
Українська воєнна розвідка отримала внутрішні документи країни-агресорки Росії, які містять оцінку наслідків далекобійних ударів Сил оборони та демонструють, як Кремль змушений змінювати систему захисту власної території. Водночас Україна готує нові кроки у відповідь на продовження агресії та ракетні атаки. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками доповіді керівника ГУР МО Олега Іващенка.
Окрему увагу під час наради приділили результатам українських далекобійних дій, які завдають відчутних втрат військовому потенціалу країни-агресора.
"Передусім обговорили виконання плану наших далекобійних санкцій проти Росії за цю війну та кроків, що необхідні для наближення миру. Зокрема, серед нещодавніх результативних уражень на території окупанта варто відзначити ліквідацію більш ніж 60 тисяч тонн боєприпасів на арсеналі Балтійського флоту неподалік Петербурга", — повідомив Зеленський.
Згідно з матеріалами, які опинилися в розпорядженні української сторони, удари вплинули не лише на запаси озброєння, а й на виробничі можливості російського військово-промислового комплексу.
"Аналіз, що був проведений воєнною розвідкою, підтвердив досягнення необхідних цілей із переліку російських воєнних виробництв. Сили оборони України влучно уразили російські підприємства, які виробляють радіоелектроніку та інші критичні компоненти для потреб російської армії", — зазначив президент.
Найбільш показовою частиною доповіді стали матеріали, які дозволили оцінити реакцію російського керівництва на втрати та загрозу нових атак з боку України.
"Також розвідка здобула внутрішні російські документи з реальною оцінкою наслідків українських далекобійних санкцій. Зафіксовані й заходи реагування російського керівництва на ситуацію, що склалася. Одним із таких заходів є переміщення систем ППО з російських регіонів у Москву та до Керченського мосту", — наголосив Зеленський.
Президент також звернув увагу, що такі рішення змінюють пріоритети російської оборони та створюють нову конфігурацію захисту стратегічних об'єктів.
"Фактично саме ці два периметри росіяни отримали команди захищати за рахунок послаблення інших напрямків на своїй території та на тимчасово окупованій території України. Зробимо висновки", — сказав він.
Окремо керівництво держави розглянуло ситуацію з російським ракетним виробництвом і стратегічною авіацією, після чого було ухвалено рішення про підготовку нових відповідних дій.
"Була окрема доповідь про стан російського ракетного виробництва та стратегічної воєнної авіації. Готуємо нові наші цілком справедливі кроки у відповідь на затягування Росією війни та удари по території України. Важливо, щоб до якнайбільшої кількості росіян дійшло розуміння, що війну затягує саме відмова російського керівництва від дипломатії. Україна надала змістовні дипломатичні пропозиції", — повідомив Зеленський.
Експерт з міжнародних енергетичних відносин та безпеки Михайло Гончар зазначив, що через величезну територію Росії створити суцільну систему захисту для всіх стратегічних об'єктів практично неможливо. Саме тому в обороні виникають численні слабкі місця, які використовують українські сили.
Водночас він застеріг від надмірно спрощеного сприйняття війни, наголосивши, що не існує окремого виду озброєння чи універсального рішення, яке могло б миттєво змінити ситуацію на користь України.
На думку Гончара, вирішальне значення має комплексний тиск на всі складові російської воєнної системи. Окрім проблем із технікою та поповненням особового складу, дедалі відчутнішими стають труднощі в енергетичній галузі, що поступово обмежують фінансові можливості держави для ведення війни.
"Війна – це гроші. Саме гроші дають можливість виробляти техніку, боєприпаси, паливо для фронту, зокрема, для ведення наступальних дій. Немає грошей – немає війни", — сказав експерт.
Експерт також підкреслив, що військовий потенціал Росії значною мірою був сформований завдяки багаторічним доходам від експорту нафти, які забезпечували розвиток оборонно-промислового комплексу. Саме тому удари по нафтовому сектору, за його оцінкою, завдають удару по фундаменту системи фінансування російської агресії.
"Якщо вивести з ладу механізм, який генерує ці кошти, з часом зупиниться й військовий маховик", — підсумував він.
Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський підтвердив успішний даекобійни удар як відповідь на обстріли. Він підкреслив, що удар по Московському НПЗ суттєво вплине на логістику постачання пального противнику та змусить коригувати їхні оборонні пріоритети. Наразі ситуація залишається під контролем.
Зазначимо, представник ГУР Андрій Юсов підтвердив готовність сил до подальших операцій. За його словами, плани нових атак передбачають скоординовані дії ССО та інших підрозділів для знищення важливої інфраструктури противника й будуть реалізовані в найближчому часі.
Як раніше повідомляв Главред, в ССО розповіли про застосування далекобійних засобів проти критичної інфраструктури РФ. Так, сили ССО уразили Тюменський НПЗ, що демонструє зростання можливостей далекобійних ударів і потребу у посиленій протидії ворогу.
Читайте також:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.