Коротко:
Атака України по Москві могла б завдати Росії та диктатору Володимиру Путіну серйозного психологічного удару, однак головною метою Києва залишається завершення війни. Про це в інтерв’ю «Радіо Свобода» заявив військовий експерт Валентин Бадрак, окресливши три ключові напрями, які, на його думку, є важливими для досягнення цієї мети.
За його словами, ідея ударів по столиці РФ має значний психологічний ефект, але потребує зваженого підходу.
"Нам часто говорять, що чим атакувати Москву, краще використовувати ці сили для атак по заводах, які виробляють ракети та дрони. Але в даному випадку потрібно дуже добре подумати, тому що якщо запустити, умовно кажучи, 200-300 дронів на Москву під час параду, то щонайменше Путін постане перед дилемою: або сховати людей у бомбосховищі і зірвати парад, або наражати їхнє життя на велику небезпеку. Це дуже великий психологічний удар. Це стратегічний удар по психіці ворога. Тож тут треба добре подумати", – акцентував він.
Водночас, як підкреслив експерт, для досягнення військових цілей існують інші більш системні підходи. Зокрема, йдеться про розвиток так званих «мідлстрайк» дронів.
"Нині потрібні дрони з 50-100 кілограмами бойової частини і дальністю до 350 кілометрів. Пункти управління, логістика, штаби – їх відсунули від лінії бойового зіткнення. Я знаю, що командувач Силами безпілотних систем вже якось заявив про те, що він хотів би "мідлстрайк" дрони включити до "кілзони", – додав Бадрак.
Він зазначив, що створення «кілзони» на таку глибину є складним завданням, однак можливим виглядає формування «сірої зони» на відстані до 350 кілометрів за рахунок масового застосування дронів.
"Я ще раз хочу сказати, що це складніше, ніж "дипстрайк", тому що подолання фронтової зони потребує ретрансляторів, вимагає супроводу розвідувальних дронів і досить дорогих, як-от Shark, Leleka та інших, які можуть супроводжувати на 100 кілометрів. Але цей супровід лише на 100 км, далі дрони "мідлстрайк" можуть летіти самостійно на 350 км, наприклад. Вибивання логістики – це шлях до деокупації. Це один важливий момент", – пояснив експерт.
Другим важливим напрямом Бадрак назвав розвиток ракетних технологій та удосконалення української балістики. Він вважає, що це можна робити або через власне прискорення розробок, або через міжнародні партнерства.
Третім елементом, за його словами, є розвиток мультидоменних безпілотних систем, зокрема морських та космічних технологій.
"Плюс вихід у космос – також дуже важливий для нас. Хочу нагадати, що Росія вже запустила до десятка розвідувальних супутників лише цього року", – резюмував Валентин Бадрак.
Як писав Главред, за словами командира Третього армійського корпусу Андрія Білецького, вже цього року реально вивести з передньої лінії близько третини піхотних підрозділів, замінивши їх наземними безпілотними системами.
Водночас, як зазначає військовий, за умови системного впровадження технологій потенційно можна замінити до половини піхоти. Однак про повну заміну піхотинців роботизованими комплексами наразі не йдеться.
Як раніше повідомляв Главред, військові і міністр оборони доповіли президенту України Володимиру Зеленському про підсумки роботи у квітні. За словами глави держави, Україна має сильні результати в знищенні окупаційної армії країни-агресорки Росії.
Крім того, російські окупанти намагаються розхитати українську оборону на Слов'янсько-Лиманському напрямку. Про це заявив військовослужбовець з позивним "Мучной".
Нагадаємо, що російська армія змінює тактику на фронті: від масованих "м’ясорубок" до прихованих проникнень малими групами. Як повідомляє The Telegraph, після катастрофічних втрат від хвильових штурмів Москва робить ставку на "тихіші" методи, які можуть виявитися не менш небезпечними для українських оборонців.
Читайте також:
Валентин Володимирович Бадрак (нар. 1968, Черкаси) – український письменник, публіцист. З 1999 року – директор неурядової аналітичної організації Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР). Автор низки книжок та публікацій у сфері мотивації людської діяльності, розвитку особистості, безпеки, а також безпеки держави. З липня 2006 року – член Громадської ради при Службі безпеки України, пише Вікіпедія.