Головне:
Українські чоловіки віком до 60 років більше не зможуть вперше вступити на державну службу, якщо не проходили військову службу. Виняток становлять лише ті, кого визнано непридатними до служби за станом здоров’я. Така норма передбачена у законопроєкті №13347, який Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки рекомендував ухвалити за основу.
Чинний Закон "Про державну службу" передбачає, що чоловіки віком до 60 років, які вперше вступають на державну службу, мають пройти базову загальновійськову підготовку або військову службу. Виняток робиться лише для тих, хто за станом здоров’я визнаний непридатним до військової служби.
Однак 8 липня Комітет ВР з питань національної безпеки рекомендував прийняти за основу законопроект №13347, який пропонує посилити цю вимогу: чоловіки повинні будуть проходити саме повноцінну військову службу для призначення на державну службу. Аналогічна вимога поширюється й на претендентів на посади прокурорів, у тому числі й на жінок.
Нині норми щодо проходження базової загальновійськової підготовки або служби починають діяти лише після скасування воєнного стану і не раніше ніж через рік після впровадження такої підготовки.
Законопроект також передбачає скасування інституту базової загальновійськової підготовки шляхом виключення відповідних статей із Закону "Про військовий обов’язок і військову службу" і заміну їх підготовкою до національного спротиву.
У супровідних матеріалах до законопроєкту зазначено, що загальновійськова підготовка здобувачів освіти трансформується у новий формат - підготовку до національного спротиву. Вона буде впроваджуватись у:
Типові програми підготовки до спротиву затверджуватиме Міністерство освіти і науки за погодженням із Міністерством оборони України. Також передбачено створення спеціальних центрів підготовки до національного спротиву.
У Головному науково-експертному управлінні парламенту зауважили, що зараз, через вимогу наявності вищої освіти (а для прокурорів — вищої юридичної освіти), чоловіки, які претендують на ці посади, зазвичай проходять базову військову підготовку у вишах, отримують військову спеціальність і таким чином мають змогу призначатися на державні посади.
Якщо законопроект ухвалять, то чоловіки, які не проходили повноцінну військову службу, не зможуть працювати на державній службі, навіть якщо мають необхідну освіту і досвід. Це значно звузить коло потенційних кандидатів і позбавить багатьох такої можливості.
У Національному агентстві з питань державної служби цю ініціативу не підтримали, вказуючи, що нові правила ускладнять пошук кваліфікованих і мотивованих працівників та можуть посилити дефіцит кадрів у державних установах.
Нагадаємо, МОН України планує запровадити нову модель співпраці вишів і армії - шефство військових бригад над університетами. Ініціатива реалізується в межах нового курсу "Основи національного спротиву", що з 1 вересня замінить старий курс "Захист України".
Також Росія цілеспрямовано обстрілює українські ТЦК, щоб зірвати мобілізацію, однак процес триватиме, заявив речник Сухопутних військ Віталій Саранцев. За його словами, вжито всіх заходів для безперервного доукомплектування підрозділів.
Як повідомляв Главред, керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко спростував чутки про обов’язкову мобілізацію жінок в Україні. За його словами, подібних планів не існує, а заяви Арестовича є дезінформацією, яку поширюють російські джерела.
Читайте також:
Верховна Рада України (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову та складається з 450 народних депутатів України, обраних терміном на п'ять років на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування, пише Вікіпедія.