
Коротко:
- Росіяни атакували два приватні підприємства в Чернігові
- Одна людина загинула, щонайменше 25 поранені
- Під завалами можуть перебувати люди
Російська атака на Чернігів 23 жовтня забрала життя однієї людини, ще щонайменше 25 отримали поранення. Під удар потрапили два приватні підприємства міста.
Про наслідки удару повідомив начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський.
Під завалами можуть бути люди
За словами Брижинського, російський безпілотник упав на територію одного з міських підприємств. Унаслідок падіння там виникли руйнування.
За попередніми даними, під уламками конструкцій можуть залишатися люди. Остаточну кількість жертв і постраждалих наразі не встановлено.
Нова пошта чи приватні підприємства
Інформація про ціль удару від різних джерел розходиться. Спершу очільник МВА заявив, що російські війська вдарили по терміналу Нової пошти.
Втім, кореспондентка Суспільного Чернігів повідомила, що термінал не постраждав. У Чернігівській міськраді уточнили, що росіяни атакували саме два приватні підприємства.

Чому ППО стало складніше відбивати атаки РФ - пояснення експертів
Начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат пояснив, що туман і хмарність ускладнюють роботу української авіації та окремих засобів ППО під час російських дронових атак. Водночас Росія модернізує ударні безпілотники, намагаючись збільшити їхню швидкість до 750–900 км/год, що може створити додаткові труднощі для української протиповітряної оборони.
Авіаційний експерт Богдан Долінце зазначив, що зараз російські реактивні дрони розвивають швидкість приблизно 450-650 км/год.
"Наступний етап - це швидкісні реактивні ударні платформи зі швидкістю 750, 850, можливо навіть 900 км/год", - підкреслив експерт в ефірі телеканалу Київ24.
Для боротьби з новими загрозами Україні потрібно розробляти швидкісні засоби перехоплення, здатні знищувати модернізовані реактивні дрони. Подальший розвиток російських безпілотників залежатиме, зокрема, від ефективності українських дронів-перехоплювачів.
Атаки РФ по Україні - новини по темі
Як писав Главред, країна-агресор Росія в ніч на 23 жовтня та вранці в п’ятницю атакувала енергетичні об’єкти в Житомирській, Волинській, Миколаївській, Полтавській, Хмельницькій та Рівненській областях. У результаті ударів понад 500 тисяч українців залишилися без електропостачання.
22 жовтня внаслідок російського обстрілу села Лиманівка Лозівського району загинула 42-річна жінка, ще четверо людей дістали поранень, серед них хлопчики 13 і 10 років. Вночі ворог також атакував дронами Харків, під ударом опинилися Слобідський, Основ'янський і Холодногірський райони
Нагадаємо, внаслідок нічної атаки Росії на Київ 22 жовтня загинула 1 людина, 22 постраждали, зокрема 4 дітей. З вечора 21 жовтня російські війська завдали балістичних ударів по шести районах столиці. Виникли пожежі та руйнування.
У Києві після масованої нічної атаки тимчасово змінили роботу Сирецько-Печерської лінії метрополітену. Через пошкодження інфраструктури на Південному мосту потяги курсують лише на двох ділянках "зеленої" лінії. Для перевезення пасажирів також посилюють автобусні маршрути № 22 та № 91.
Вас може зацікавити:
- Росія знищила "Епіцентр" на Почайній у Києві: у ТЦ влучила балістична ракета
- РФ закінчення війни не потрібне: в ISW назвали мету Кремля у переговорах
- РФ перейшла до нової тактики ударів по Києву: в ISW попередили про загрозу
Про персону: Юрій Ігнат
Український військовослужбовець, полковник Збройних сил України, речник Повітряних сил ЗСУ, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена Данила Галицького (2022).
Юрій Ігнат закінчив Львівський інститут при Національному університеті "Львівська політехніка" (з 2009 року - окрема Національна академія сухопутних військ) за спеціальністю "Військова журналістика".
Станом на 2017 рік - начальник відділу редакції Повітряних сил Центрального друкованого органу Міністерства оборони України "Народна армія".
Нині - начальник служби зв'язків з громадськістю Командування Повітряних сил Збройних сил України.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту Главред




