ЗСУ могли атакувати військову базу в Торопці новою українською зброєю

У Торопці ЗСУ завдали сильного удару / колаж: Главред, фото: МЧС РФ, скріншот: відео

Атака на військову базу в Торопці могла бути комбінованою - авіаційний експерт розкрив деталі.

В інтерв'ю Главреду авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань "Конструкторського бюро Антонов" Костянтин Криволап розповів про те, що атака на військову базу в Торопці могла бути комбінованою із використанням ракет Нептун, ракети-дрона Паляниця та безпілотників.

"Цілком можливо, що могло бути й так. Загалом російська база повинна була досить серйозно охоронятися засобами протиповітряної оборони. Але проблема для росіян полягає в тому, що їхня ППО не призначена для ураження озброєнь, якими ми завдаємо по них ударів. Системи противника не орієнтовані на роботу проти РСЗВ Himars, ракет ATACMS і Storm Shadow, безпілотників зі швидкістю 120-150 км/год і тієї ж Паляниці, швидкість якої становить близько 600-800 км/год", - пояснив Криволап.

Зенітні ракетні комплекси С-300/С-400 в основному призначені для того, щоб збивати бомбардувальники, такі як, наприклад, B-52. Збивати високо і далеко в атмосфері, а на малих висотах має відпрацьовувати ЗРК Панцир-С1. Але з'ясувалося, що Панцир за своїми цілями працює неефективно.

"Росіяни мають один із найбільших у світі асортиментів засобів радіоелектронної боротьби. На виставках, які були до повномасштабної війни з Україною, вони показували близько 50 видів зразків РЕБ для продажу на експорт. На озброєнні в них таких засобів може бути ще більше. Але ці установки виявилися не зовсім ефективними під час охорони об'єктів", - додав експерт.

Яка дальність українських далекобійних ракет / Інфографіка: Главред

Хто такий Костянтин Криволап?

Костянтин Криволап - український авіаційний експерт і аналітик. Колишній інженер-випробувач конструкторського бюро "Антонов". Коментує на радіо, телебаченні та Інтернет-ресурсах авіаційну тематику.

"Якщо говорити про удари по Росії, зараз для України найбільша проблема - це необхідність витрачати близько 15-30% безпілотників лише для того, щоб перетнути лінію зіткнення. Тому що там зосереджені російські системи протиповітряної оборони та радіоелектронної боротьби. Утім, уже стає зрозуміло, що після удару по Торопцю зі списку Єрмака й Умерова (йдеться про перелік цілей, які Україна хотіла б уразити на території Росії зброєю США та Британії, - ред.), який вони возили на схвалення до США, один військовий об'єкт супротивника вже викреслено", - детально пояснив Криволап.

Дивіться відео, в якому Криволап розповів, якою зброєю могла бути атакована військова база в Торопці:

Удар ЗСУ по базі у Торопці

Нагадаємо, що ЗСУ завдали потужного удару по арсеналу у Торопці 18 вересня. Ціллю удару ЗСУ був 107-й арсенал Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони Росії. За оцінкою аналітиків, ворог міг зберігати там до 30 тисяч тонн боєприпасів різних типів.

У Defense Express заявили, що ЗСУ уразили найбільший склад із боєприпасами в Росії. Такі склади слугують логістичними хабами для армії РФ. Олег Катков повідомив, що на знищеному складі боєприпасів росіяни зберігали дуже дефіцитні снаряди та балістичні ракети.

У Forbes назвали найгірший сценарій для РФ після атаки на Торопець. За даними української аналітичної групи Frontelligence Insight, в арсеналі зберігалися 122-міліметрові ракети, 82-міліметрові мінометні бомби і 7,62-міліметрові боєприпаси для гвинтівок і кулеметів.

Підрив складу у Торопці викликав землетруси до 3,5 бала. На військових складах могли зберігатися або запаси снарядів для реактивних систем "Град", або міни калібру 82 мм, які вибухнули після атаки. Інші джерела припускають, що там могли зберігатися ракети "Кинджал" і "Іскандер".

Більше цікавих новин:

Новини заразКонтакти