"Побачила, що у мене немає ніг": медик з Лисичанська розповіла, як вижила після вибуху

Оксана Баландіна / svoi.city

До лікарні жінку довезли в критичному стані зі значною крововтратою.

На початку березня лікарню в Лисичанську обстріляли окупанти. Оксана Баландіна працювала медичною сестрою в дитячій лікарні Лисичанська. Відтоді жінка на роботу не виходила і разом з родиною ховалася від обстрілів у підвалі.

27 березня Оксана отримала мінно-вибухову травму, наступивши на невідомий предмет. Лікарі зробили їй чотири операції. Ампутували дві ноги і пальці лівої кисті.

"Наприкінці березня в Лисичанську, розташованому в Луганській області, де на той час вже йшли запеклі бої, магазини і аптеки майже не працювали і були проблеми з продуктами", - каже Оксана виданню Свої.City.

Їжу і ліки в місто завозили волонтери і в той день Оксана з чоловіком якраз ходила отримувати гуманітарну допомогу. Повертаючись додому, вирішили скоротити дорогу, пройшовши за річкою. Цей шлях вони знали з дитинства.

"Я йшла трохи попереду і побачила в землі стирчить снаряд. Чоловік йшов ззаду, говорив з другом. Я обернулася розповісти про свою знахідку - і відразу ж злетіла в повітря. Чоловік злякався, підбіг до мене і почав перемотувати кінцівки. Швидка приїхала швидко, але лікарі відмовилися мене забирати. Не захотіли спускатися до ґрунтової дороги. Вони чекали рятувальників, які винесуть мене", - розповідає дівчина.

Не чекаючи рятувальників, чоловік Оксани з вітчимом винесли її самі. У машині швидкої, згадує жінка, вона задихалася. До лікарні її довезли в критичному стані зі значною крововтратою.

Читати такожДитину примотали до мами разом з міною: окупанти по-звірячому вбили українку

"Вранці 28 березня, виспавшись і відпочивши від операції, я побачила, що у мене немає ніг. Лікарям довелося ампутувати їх на третину стегна. На лівій руці залишився тільки великий палець. Коли все сталося на дорозі, я кричала, просила мене вбити. Мені не хотілося жити, не хотілося, щоб діти бачили мене з інвалідністю. Але завдяки підтримці рідних, знайомих і незнайомих людей, у мене відкрилося друге дихання. Я буду жити заради своєї сім'ї", - розповідає Оксана.

Зараз жінка проходить реабілітацію в Дніпрі, чекає протезування в Німеччині і показує своє нове життя в Тікток, де зареєструвалася після пережитого. Свій аккаунт Оксана підписала: "Нове життя, головне не здаватися".

Читайте також:

Автор: Марія Тупік
Новини заразКонтакти