Ви дізнаєтеся:
Найближчим часом про скасування графіків не може йти й мови. Найімовірніше, відключення світла в Україні - надовго. Енергетики працюють у посиленому режимі, але відновлення об'єктів потребує часу. Про це пише Економічна правда з посиланням на Міненерго.
"Навіть для дрібних ремонтів потрібно відключати обладнання. Інакше система не запуститься стабільно", - пояснила міністр енергетики Світлана Гринчук.
Співрозмовники видання в енергетичних компаніях також підтверджують, що відключення триватимуть довго.
"Пошкоджено підстанції, що з'єднують атомні станції з енергосистемою. Немає Трипільської та Зміївської ТЕС. Дефіцит надовго - генерацію швидко не відновиш", - сказало одне з джерел.
Представник енергетичної компанії повідомив, що ніхто сьогодні не може дати точного прогнозу щодо відключень - усе залежить від інтенсивності атак і руйнувань.
"Але можна припустити, що ситуація буде приблизно такою. Після масованих атак на кшталт останньої, протягом кількох тижнів триватиме відновлення - у цей час країна живе в режимі 3-4 черг відключень. Далі - можлива стабілізація до двох черг, а потім і до однієї черги. Це оптимістичний сценарій. Але знову ж таки все залежить від обстрілів", - сказав він.
Щодо прикордонних і прифронтових областей, які залишатимуться в складному становищі всю зиму, то там удари і відключення можуть бути постійними.
Як писав Главред, у ніч з 7 на 8 листопада Російська Федерація здійснила одну з найпотужніших атак на енергетику України. Такої кількості балістичних ракет за один обстріл ще не було.
Сили протиповітряної оборони (ППО) збили понад 400 дронів-камікадзе, але більшість ракет долетіли до цілей.
Під атакою РФ опинилися державні та приватні електростанції, високовольтні підстанції Укренерго, об'єкти газо- та нафтовидобувної галузі. Україна працює з партнерами, зокрема США, над закупівлею додаткових систем ППО.
У Центренерго повідомили, що в Україні через масовану атаку Росії на енергетичну інфраструктуру зупинилися теплоелектростанції. Російські ракети зруйнували обидві її станції - Зміївську ТЕС на Харківщині та Трипільську ТЕС на Київщині. Генерація електроенергії відсутня.
Уперше серед цілей російських ракет були підстанції українських атомних електростанцій - Хмельницької та Рівненської. Цю інформацію ввечері 8 листопада офіційно підтвердив глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга.
Повідомлялося і про атаку ракетами та дронами по Кременчуцькій ГЕС у Світловодську на Кіровоградщині. У Кременчуцькій громаді було відсутнє постачання електрики, води та частково опалення.
За даними джерел ЗМІ в уряді, під удар 8 листопада потрапили також об'єкти газового та нафтового секторів. Пошкодження зафіксовано в компаніях "Укргазвидобування", "Укрнафта" і Smart Energy. На одному з підприємств у Харківській області загинув працівник.
Співзасновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук в інтерв'ю Главреду розповів, що подальші обстріли, особливо в зимовий період під час опалювального сезону, можуть спричинити масштабний блекаут. У такому разі українці ризикують залишитися без електроенергії, тепла, води та газу.
За словами експерта, єдиним виходом у подібній ситуації може стати переведення енергосистеми в так звану "штучну кому", як це вже робили 2022 року, коли через контрольовані, примусові відключення енергоблоків АЕС вдалося уникнути неконтрольованого колапсу системи.
Інші новини:
Юрій Корольчук - енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
Закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Протягом 1998-2002 року реалізовував низку аналітичних проєктів у Центрі політичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, Центрі політичних досліджень "Нова Хвиля", Центрі політичного прогнозування газети "Високий замок".
У 2003-2004 рр. очолював прес-службу компанії ДК "Газ України", що входиила до структури НАК "Нафтогаз України".
У 2004-2005 рр. став головою прес-служби ВАТ "Укртранснафта", що входить до структури НАК "Нафтогаз України" і є монополістом на ринку транспортування нафти в напрямку країн Європейського Союзу та на вітчизняні нафтопереробні заводи.
З 2006 по 2010 рік - начальник прес-центру НАК "Нафтогаз України".
З 2010 року - один із засновників Інституту енергетичних досліджень, член Наглядової Ради Інституту енергетичних стратегій.