Російські окупанти намагаються знищити українську енергосистему і залишити Україну в темряві. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар під час чату на Главреді розповів про те, чи існує ризик блекауту.
Наразі РФ намагається домогтися подібного, бо їм не вдалося цього в період 2022-2023 років. Водночас поки зарано говорити про те, яка ситуація в українській енергосистемі буде цієї зими.
"Як би там не було, але енергосистема України продовжує працювати. Так, вона працює в розбалансованому, рваному режимі, але працює. Часто звучать питання про те, як буде взимку, але ніхто вам точно не скаже, що і як буде в зимовий період. Якщо енергосистема так чи інакше працюватиме як цілісна, то може бути гірше, ніж зараз, але приблизно так само. Але якщо енергосистема буде фатально вражена і розпадеться на енергоострови, ситуація буде зовсім іншою, дуже різною в різних регіонах: десь електроенергії може не бути днями, десь - кілька годин на день", - каже Гончар.
Водночас він звертає увагу на Харків, де була зруйнована практично вся генерація. Попри це в місті ситуація з відключенням світла була кращою, ніж у Києві.
"Як би ворог не намагався нас енергетично вразити, приклад Харкова свідчить, що українці знайдуть вихід. Так, це не буде легко, але розрахунок Росії на те, що нас вдасться цим зламати, виявиться помилковим", - додав експерт.
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) - український експерт з міжнародних енергетичних і безпекових відносин. Президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", головний редактор журналу "Чорноморська безпека", пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, обіймаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі - спочатку очолював енергетичні програми та київське представництво "Номос-Енергія" аналітичного центру "Номос", а 2009 року заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики "Стратегія ХХІ". Головний редактор журналу "Чорноморська безпека" (з 2017 року). Автор, співавтор і редактор низки книжок і публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і в Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року - член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.
Нагадаємо, прем'єрміністр Денис Шмигаль заявив, що наслідки атак Росії на українську енергетику мають довгостроковий характер. Тому відключення електроенергії стане частиною життя українців на наступні роки.
Також у липні цього року ситуація з відключенням електроенергії може погіршитися і світла може не бути до 10 годин поспіль. Цей режим триватиме до вересня, коли знову запрацюють два енергоблоки атомних електростанцій після ремонту.
Як повідомляв Главред, Росія вивела з ладу або захопила понад половину українських електростанцій. До вторгнення у 2022 році Україна виробляла близько 55 ГВт електроенергії, але ця потужність впала нижче 20 ГВт через атаки та окупацію.
Інші новини: