Україна могла стати членом НАТО ще у 2008 році, проте перешкодою стала позиція Франції та Німеччини. Після саміту у Бухаресті, Україна не отримала дорожню карту членства в НАТО через вето країн-членів. Про це в інтерв'ю Главреду розповів політолог, директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
"Коли деякі в нульові роки говорили "НАТО – ні", обґрунтувати на той момент цю позицію було складно. У той же час ті, хто зараз говорить про майбутнє членство в НАТО, забуває про те, що мабуть, Україна ніколи не була так близько до вступу в НАТО, як у 2008 році, оскільки тоді за дуже багатьма формальними критеріями ми підходили. Коли нам розповідають про 250 стандартів НАТО, з яких Україна виконала тільки 47, багато хто забуває про такі країни, як Литва, Латвія і Естонія, у яких, напевно, дуже потужні збройні сили, що їх взяли і прийняли в члени НАТО. Або ті ж Словаччина та Болгарія, які не можуть похвалитися відповідністю своїх збройних сил стандартам НАТО. Тобто у багатьох досі на озброєнні стоять зразки, які були розроблені ще в 1960-1970-і роки в Радянському Союзі", - зауважив політолог.
Золотарьов вважає, що питання членства України в НАТО – це питання політичного рішення. За його словами, такого рішення по факту немає.
"Так, двері НАТО, як заявив Єнс Столтенберг, відкриті, але коли він говорить про те, що всі члени Альянсу бажають бачити там Україну, то він кривить душею. Мені важко уявити, як нам у цій справі допомагатиме та ж Угорщина, яка на форумі партії Фідес зображує карту "Великої Угорщини", до Тріанонського договору з територіями, що належать сьогодні Австрії, Сербії, Румунії, Україні, Словаччині. Та й політика Орбана тхне проросійським проксі. Є ще й Греція, мабуть, одна з країн, які найменше нам допомагають. І якщо почати загинати пальці, то, напевно, однієї руки для тих країн, де сильне проросійське лобі і де будуть ставити палиці в колеса, не вистачить", - сказав експерт.
"Тому спираємося на наступне. Так, заступник голови Офісу президента Андрій Ляхович заявив, що незалежно від того, буде це рішення ухвалено чи ні, ми вважаємо себе членами НАТО. Але вважати себе можна і свідком інопланетного розуму, але по факту в осяжному майбутньому немає рішення щодо членства України в НАТО. Зверніть увагу, як блискавично туди увійшла Фінляндія. Звичайно, були тертя з Туреччиною, але ці питання швидко вирішили. Я думаю, що протягом року членом НАТО стане і Швеція. Тобто ті країни, які традиційно вважалися нейтральними. Пам'ятаєте, як російська пропаганда робила акцент на необхідності "фінляндизації" України? Лінія Кекконена закінчилася – практично 80-річний період, коли Фінляндія була певним буфером між НАТО, Радянським Союзом і країнами Варшавського договору, минув і про нейтралітет забули якраз через Путіна, який ухвалив рішення про напад на Україну", - зауважив Золотарьов.
За його словами, Україна вже перейняла дуже багато досвіду в плані бойової підготовки, навчання військовослужбовців, зразків озброєння, стандартів боєприпасів від НАТО.
"З радянських зразків у нас залишилося тільки те, що в якості трофеїв захопили в ході втечі росіян з Харківської області восени. А так старе, що дісталося в спадок від Радянської Армії озброєння, або знищено, або стало непридатним. І сьогодні все частіше ми бачимо, що армія України використовує техніку стандартів НАТО. Але це ще не означає, що нам світить членство", - підкреслив він.
Андрій Володимирович Золотарьов (нар. 15 травня 1965, Дніпропетровськ) – український політолог, керівник центру «Третій сектор». Політконсультант Олександра Рябченка (1994), Володимира Литвина (1994), Юлії Тимошенко (1996-97), повідомляє Вікіпедія.
Як зазначив Золотарьов, для НАТО і Сполучених Штатів Україна робить колосальну роботу, оскільки зруйнувати міф про "другу армію світу" – це дорого коштує.
"У скільки обійшлася гонка озброєнь США з Радянським Союзом? Це сотні тисяч мільярдів доларів, а тут США і країни НАТО витратили на військову допомогу Україні трохи більше 100 мільярдів доларів. Фактично ЗСУ надали НАТО колосальну послугу. І тому сьогодні виходить парадоксальна ситуація, коли нам кажуть "і так, але ні" – Столтенберг говорить нам "так", але потім інші йому кажуть, що спочатку повинна закінчиться війна. Закінчиться війна – знайдуться інші причини, тому в найближчій середньостроковій перспективі нам членство в НАТО не світить", - додав політолог.
Дивіться відео про те, що Андрій Золотарьов думає про членство України в НАТО
20 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг прибув до Києва. Він заявив, що місце України по праву в НАТО. Тому в Альянсі обіцяють зробити все, щоб це стало можливим.
"Місце України по праву в НАТО і ми допоможемо, з нашою підтримкою ми зробимо це можливим. Сьогодні ми обговорили річну ініціативну підтримку. Це допоможе вам перейти від обладнання та доктрини радянських часів до стандартів НАТО. Забезпечити повну оперативну сумісність з Альянсом", - сказав Столтенберг.
Пізніше генсек НАТО заявив, що всі країни-союзники по НАТО досягли консенсусу і домовилися, що Україна в майбутньому вступить до Альянсу. При цьому Столтенберг підкреслив, що зараз основна увага приділяється тому, щоб Україна домоглася перемоги над РФ.
Раніше міністр оборони Олексій Резніков заявив, що з початком повномасштабного вторгнення РФ Україна де-факто стала членом НАТО. Він підкреслив, що для вступу України в Альянс де-юре залишилося прийняти тільки політичне рішення.
Вас може зацікавити: