Про що сказав Лубінець:
Понад 5,7 млн українців були змушені залишити країну через повномасштабну війну. Ця цифра залишається одним із наймасштабніших наслідків російської агресії та відображає масштаби вимушеної міграції. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
За його словами, 20 червня у світі відзначають Всесвітній день біженців. Для України ця дата має особливий зміст, адже мільйони громадян були змушені покинути свої домівки, рятуючись від війни. Омбудсмен звернув увагу на масштаб цього явища та на людський вимір статистики.
«За даними УВКБ ООН, понад 5,7 млн українців через збройну агресію проти України були змушені виїхати за кордон. За цією цифрою — досвід, який розділив життя мільйонів на "до" та "після". Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням "Як ви?" та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці», — повідомив Дмитро Лубінець.
Окремо омбудсмен наголосив на підтримці, яку українці отримали від інших країн після початку повномасштабного вторгнення. Він підкреслив, що прихисток за кордоном став для багатьох можливістю відчути безпеку у найважчий період.
«Ми щиро вдячні кожній державі, кожній громаді та кожній людині, які відчинили свої двері для українців у найважчий час. Ви повернули їм відчуття безпеки та людської гідності. І ми точно знаємо: ми повернемося. Відбудуємо. Обіймемо своїх. Бо де б ми не були — наш дім завжди там, де Україна», — підсумував він.
Народний депутат від «Слуги народу» та член комітету з питань економічного розвитку Богдан Кицак визнав, що однією з ключових проблем залишається низька мотивація громадян повертатися в Україну в умовах війни, передає ТСН.
За його словами, заклики до повернення з метою допомоги державі навряд чи дадуть очікуваний результат. Він також вважає, що примусові заходи не стануть ефективним інструментом, зокрема й у контексті мобілізаційних процесів. Навіть у разі запровадження спеціальних механізмів повернення частина українців усе одно намагатиметься уникнути повернення.
Політик пояснює це тим, що багато людей уже витратили значні ресурси, щоб виїхати та облаштувати життя за кордоном, а також не готові повертатися в умови воєнного часу.
Кицак також застеріг, що можливі спроби примусового повернення можуть лише погіршити демографічну ситуацію та спричинити нові переміщення українців у межах Євросоюзу. На його думку, у разі активнішої співпраці окремих європейських країн з Україною щодо повернення чоловіків, люди просто переїжджатимуть до більш безпечних для себе держав.
"Такий підхід може не принести бажаного результату, а створить нову хвилю міграції по Європі. Лише кілька випадків такого примусового повернення можуть погіршити ситуацію, і люди почнуть переїжджати з країн, які співпрацюватимуть з Україною та депортуватимуть людей. Але все одно, таким чином, поповнити ряди Збройних Сил не вийде", — підсумував він.
Нагадаємо, раніше у Чехії відбувся перегляд законодавства, пов'язаного з українськими біженцями. Місцеві джерела повідомляли, що заплановані зміни для українських біженців у Чехії суттєво змінять поточну ситуацію в цьому секторі. Наразі офіційні сторони аналізують перші результати.
Зазначимо, у свіжому зведенні УВКБ ООН повідомили про результати прогнозу повернення українських біженців після завершення війни. За даними відомства, прогнозоване повернення українських біженців дозволить суттєво послабити напругу у питаннях міграції та стабілізувати ситуацію.
Як раніше повідомляв Главред, Ірландія оголосила про продовження тимчасових дозволів для українських громадян. Під час виступу було наголошено, що заплановані важливі зміни для біженців з України суттєво змінять поточні правила та умови для всіх сторін.
Інші новини:
Дмитро́ Вале́рійович Лубіне́ць (народився 4 липня 1981, Волноваха, Донецька область) — український юрист та політик.
У 2010-2014 роках був депутатом Волноваської міської ради VI скликання. Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи.
1 липня 2022 року Верховна Рада призначила Лубінця Уповноваженим (омбудсменом) ВРУ з прав людини. Це рішення підтримали 250 депутатів, пише Вікіпедія.