Коротко:
Росія дедалі частіше атакує українські пасажирські потяги реактивними дронами. Через удари залізниця щомісяця втрачає від 37 до 40 локомотивів, а загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено понад 500 таких машин. Про це пише Politico.
За даними видання, понад 60% усіх уражених локомотивів припадає на останні вісім місяців. Російські атаки становлять загрозу для залізничної мережі, яка має важливе значення для військової логістики, економіки та перевезення людей.
У Міноборони РФ не приховують ударів по залізниці та називають їх частиною стратегії зі знищення української логістики, яку використовують для перевезення іноземної зброї.
Водночас в "Укрзалізниці" вважають, що російська кампанія має ширшу мету.
"Росіяни прагнуть ізолювати наші прифронтові громади, посіяти паніку і страх серед і без того виснажених місцевих жителів, паралізувати економіку", – заявив голова правління АТ "Укрзалізниця" Олександр Перцовський.
За словами Перцовського, восени 2025 року Росія почала атакувати пасажирські потяги, використовуючи антени для mesh-мереж. Така технологія дає змогу дронам передавати сигнали один одному або підключатися до наземних передавачів у Білорусі та на окупованих територіях України.
Це дозволяє операторам керувати дронами в реальному часі попри роботу української радіоелектронної боротьби, зазначив Перцовський.
"Минулої осені вони вдарили по потягу біля Лозової, міста в Харківській області, убивши шістьох людей. Відтоді ми запровадили протоколи евакуації. Нам вдається врятувати більшість людей, але росіяни продовжують знищувати наші локомотиви", – сказав він.
Найчастіше атаки на залізницю відбуваються в межах 200 кілометрів від лінії зіткнення або кордону з Росією. Йдеться передусім про східні та південні регіони України. Однак останнім часом російські війська розширили географію ударів.
"Тепер росіяни використовують антени та ретранслятори в Білорусі, щоб завдавати ударів і по західних регіонах України", – сказав Перцовський.
Одним із найпомітніших випадків стала атака біля польського кордону, зазначають у видання. Російський безпілотник влучив у потяг невдовзі після того, як із тієї самої станції вирушив інший потяг із європейськими радниками з питань безпеки та колишніми лідерами, серед яких був експрем’єр Великої Британії Борис Джонсон.
На момент удару дипломати вже перетнули польський кордон. В "Укрзалізниці" заявили, що безпілотник, імовірно, був націлений саме на дипломатичний потяг, який вирушив раніше запланованого часу.
"Останні удари поблизу польського кордону свідчать про те, що їхньою додатковою метою є підвищення ризиків для наших іноземних гостей, партнерів, дипломатів, політиків і журналістів… Росіяни хочуть, щоб вони також боялися їхати в Україну, тому що той факт, що після всіх спроб ізолювати Україну ми досі відкриті та цікаві для світу, росіян дуже дратує", – сказав Перцовський.
Під час цієї атаки директорка Центру інформаційної стійкості в Україні Юлія Чикольба їхала іншим потягом із Києва до Хелма.
"Ми запізнилися на сім годин. Нам двічі довелося евакуюватися через той дрон біля кордону", – розповіла Чикольба.
За її словами, працівники залізниці організували евакуацію пасажирів: людей попросили залишити вагони та відійти якомога далі від потяга.
"А потім ми побачили, як наближається дрон. Той самий, який згодом влучив у потяг ближче до кордону. Все одно було страшно", - зазначила Чикольба.
Відновлення залізниці потребує не лише грошей, а й техніки, сумісної з українською мережею. За даними Politico, новий локомотив коштує близько 5 млн євро.
"Ремонт локомотивів є ключовим пріоритетом: запасні частини, матеріали та персонал, який може цілодобово проводити ремонт. У нас є надійні партнери, які допомагають нам у цьому, зокрема Європейський банк реконструкції та розвитку та Світовий банк, але темпи руйнування настільки високі, що наших фінансових ресурсів недостатньо", – сказав Перцовський.
Швидко замінити пошкоджений рухомий склад лише за рахунок європейських партнерів також складно. Українська залізниця використовує колію шириною 1520 мм, тоді як у більшості країн Європи стандарт становить 1435 мм.
Подібну ширину колії мають країни Балтії та Фінляндія. Литва вже погодилася передати Україні локомотиви в межах зимового пакета допомоги. За словами Перцовського, "Укрзалізниця" також працює з іншими партнерами, щоб отримати додаткову підтримку.
Компанія паралельно готується до різних сценаріїв роботи залізниці в умовах подальших атак.
"У нас є різні оперативні плани для забезпечення балансу між безпекою, але ми точно не розглядаємо сценарій, за якого зупиняємося. Так само як наша країна не розглядає можливості припинити боротьбу, залізниця, природно, не розглядає можливості припинити свою роботу", – сказав Перцовський.
Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок розповів у інтерв’ю "Главреду", що Росія теоретично може погодитися на часткове повітряне перемир’я з Україною, однак воно, ймовірно, не стосуватиметься бойових дій на фронті. Йдеться про можливу заборону глибоких ударів по тилових територіях.
Експерт зазначив, що майбутня зима може стати серйозним випробуванням не тільки для України, але й для Росії. На цьому тлі удари по російській енергетичній інфраструктурі можуть посилитися. При цьому Київ не обов’язково й надалі враховуватиме неформальні побажання партнерів щодо обмеження ударів по окремих цілях на території РФ.
"Що стосується саме повітряного перемир’я, я не виключаю, що вони можуть погодитися на заборону глибоких ударів по тилу. Але що стосується фронту - навряд чи. БПЛА, як і раніше, літали над прифронтовими регіонами й долітали до Одеси, так і будуть літати", - зазначив Клочок.
Як писав Главред, 13 вересня приблизно за два кілометри від польського кордону російські війська атакували локомотив пасажирського поїзда. ЗМІ повідомляли, що колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон та один із найближчих радників канцлера Німеччини Фрідріха Мерца перебували у спеціальному поїзді, пасажирів якого довелося частково евакуювати через загрозу атаки російських безпілотників.
Прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков відреагував на нещодавні удар по залізниці біля кордону з Польщею. Він заявив, що російські військові "виконують завдання" на всій території України і мають намір і надалі завдавати ударів.
Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон закликав європейські країни, зокрема Велику Британію, передати Україні заморожені російські активи. За його словами, це допоможе швидше зупинити російську збройну агресію.
Читайте також:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.