Коротко:
Близько 7% громадян, призваних до лав Збройних сил України в рамках мобілізації, мають законні підстави для відстрочки від служби, проте з різних причин ці обставини не були враховані під час призовних заходів. Про це повідомила військовий омбудсмен України Ольга Решетилова в інтерв'ю "Суспільному".
За її словами, такі дані були отримані в результаті аналізу звернень та матеріалів, що надійшли до Офісу військового омбудсмена.
Решетилова зазначила, що серед найпоширеніших причин таких випадків — помилки під час проходження військово-лікарської комісії, відсутність належної перевірки наданих документів, а також невраховані сімейні обставини.
Йдеться, зокрема, про громадян, які виховують трьох і більше дітей, оформили опіку над родичами, які потребують постійного догляду, або є близькими родичами загиблих, зниклих безвісти чи перебувають у полоні військовослужбовців.
За словами омбудсмена, залучення до служби людей, які мають законне право на відстрочку, не сприяє ефективному комплектуванню армії. Вона підкреслила, що такі військовослужбовці надалі часто звільняються зі служби на законних підставах, а іноді стають джерелом додаткових проблем для підрозділів.
"Рано чи пізно такі люди все одно отримують звільнення або з інших причин припиняють службу. У результаті це не допомагає вирішувати завдання щодо поповнення армії", - пояснила Решетилова.
Вона також звернула увагу на значні фінансові втрати держави, пов'язані з подібними помилками. За її словами, кожен мобілізований військовослужбовець забезпечується грошовим забезпеченням, формою, харчуванням, засобами захисту, медичним обслуговуванням і проходить навчання за державний рахунок.
Крім того, на підготовку таких військовослужбовців витрачаються ресурси навчальних центрів, інструкторів та інших структур системи оборони.
В Офісі військового омбудсмена провели відповідні розрахунки і дійшли висновку, що йдеться про суттєві бюджетні витрати. Однак конкретні суми Решетилова називати не стала, зазначивши, що вони були представлені у звіті за підсумками перших ста днів роботи відомства.
За її словами, державі важливо звернути увагу на проблему якості мобілізаційних заходів, оскільки подібні помилки не тільки призводять до неефективного використання ресурсів, а й створюють додаткову напругу в суспільстві.
Міністр економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Олексій Соболев заявив, що в Україні з середини червня почнуть діяти нові правила бронювання військовозобов'язаних працівників, які працюють за сумісництвом.
За його словами, таких працівників враховуватимуть у квоті бронювання лише один раз і лише на одному підприємстві.
«Якщо військовозобов'язаний має відстрочку і працює відразу в декількох компаніях, йому потрібно буде визначити лише одне місце роботи, де його враховуватимуть для бронювання», — підкреслив він.
Нардеп Сергій Нагорняк говорив, що в українській армії існує гострий дефіцит особового складу, тому можливі нововведення в підході до бронювання військовозобов'язаних спрямовані на вирішення цієї проблеми. Зокрема, можуть мобілізувати працівників із бронюванням, щоб поліпшити комплектування армії.
Як раніше повідомляв Главред, Міноборони вдосконалює систему військово-медичних комісій та інтегрує цифрові рішення, наприклад, додаток «Резерв+», що дозволить оновлювати дані без відвідування ТЦК. Такі зміни мають забезпечити більш точний медичний контроль і підвищити якість мобілізаційного ресурсу.
Президент Володимир Зеленський анонсував реформи системи грошового забезпечення та контрактів у ЗСУ, зокрема підвищення зарплат військовим до 30 тисяч гривень і більше для фронтовиків, а також запровадження спеціальних контрактів для піхоти з виплатами до 400 тисяч гривень, що має стати ключовим елементом масштабної реформи армії. Уже в червні очікуються перші результати цих змін для солдатів і командирів оборони.
Вас може зацікавити:
Ольга Олегівна Решетилова — українська правозахисниця та журналістка. У грудні 2024 року Володимир Зеленський призначив її своїм уповноваженим з питань захисту прав військовослужбовців та їхніх сімей, а в жовтні 2025 року — військовим омбудсменом. З 27 січня в Україні розпочав роботу Офіс військового омбудсмена. Активно займається питаннями умов служби, дотримання прав військових, мобілізації та взаємодії держави з суспільством.